Provérbios 14
1 Toda mulher sábia edifica sua casa; porém a tola a derruba com suas mãos.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Aquele que anda corretamente teme ao SENHOR; mas o que se desvia de seus caminhos o despreza.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Na boca do tolo está a vara da arrogância, porém os lábios dos sábios os protegem.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Não havendo bois, o celeiro fica limpo; mas pela força do boi há uma colheita abundante.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A testemunha verdadeira não mentirá, mas a testemunha falsa declara mentiras.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 O zombador busca sabedoria, mas não [acha] nenhuma; mas o conhecimento é fácil para o prudente.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Afasta-te do homem tolo, porque [nele] não encontrarás lábios inteligentes.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 A sabedoria do prudente é entender seu caminho; mas a loucura dos tolos é engano.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Os tolos zombam da culpa, mas entre os corretos está o favor.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 O coração conhece sua [própria] amargura, e o estranho não pode partilhar sua alegria.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 A casa dos perversos será destruída, mas a tenda dos corretos florescerá.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Há um caminho que [parece] correto para o homem, porém o fim dele são caminhos de morte.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Até no riso o coração terá dor, e o fim da alegria é a tristeza.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Quem se desvia de coração será cheio de seus próprios caminhos, porém o homem de bem [será recompensado] pelos seus.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 O ingênuo crê em toda palavra, mas o prudente pensa cuidadosamente sobre seus passos.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 O sábio teme, e se afasta do mal; porém o tolo se precipita e se acha seguro.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 Quem se ira rapidamente faz loucuras, e o homem de maus pensamentos será odiado.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Os ingênuos herdarão a tolice, mas os prudentes serão coroados [com] o conhecimento.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Os maus se inclinarão perante a face dos bons, e os perversos diante das portas do justo.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 O pobre é odiado até pelo seu próximo, porém os amigos dos ricos são muitos.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Quem despreza a seu próximo, peca; mas aquele que demonstra misericórdia aos humildes [é] bem-aventurado.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Por acaso não andam errados os que tramam o mal? Mas [há] bondade e fidelidade para os que planejam o bem.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 Em todo trabalho cansativo há proveito, mas o falar dos lábios só [leva] à pobreza.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 A coroa dos sábios é a sua riqueza; a loucura dos tolos é loucura.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A testemunha verdadeira livra almas, mas aquele que declara mentiras é enganador.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 No temor ao SENHOR [há] forte confiança; e será refúgio para seus filhos.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 O temor ao SENHOR é manancial de vida, para se desviar dos laços da morte.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Na multidão do povo está a honra do rei, mas a falta de gente é a ruína do príncipe.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Quem demora para se irar tem muito entendimento, mas aquele de espírito impetuoso exalta a loucura.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 O coração em paz é vida para o corpo, mas a inveja é [como] podridão nos ossos.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Quem oprime ao pobre insulta ao seu Criador; mas aquele que mostra compaixão ao necessitado o honra.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Por sua malícia, o perverso é excluído; porém o justo [até] em sua morte mantém a confiança.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 No coração do prudente repousa a sabedoria; mas ela será conhecida até entre os tolos.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 A justiça exalta a nação, mas o pecado é a desgraça dos povos.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 O rei se agrada do seu servo prudente; porém ele mostrará seu furor ao causador de vergonha.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
