Marcos 14
1 E dali a dois dias era a Páscoa, e [a festa] dos pães sem fermento; e os chefes dos sacerdotes, e os escribas buscavam um meio de prendê-lo através de um engano, e o matarem.
Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса.
2 Pois diziam: “Não na festa, para que não aconteça tumulto entre o povo.”
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
3 E estando ele em Betânia, na casa de Simão o Leproso, sentado [à mesa], veio uma mulher, que tinha um vaso de alabastro, de óleo perfumado de nardo puro, de muito preço, e quebrando o vaso de alabastro, derramou-o sobre a cabeça dele.
[Ісус] був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
4 E houve alguns que em si mesmos se indignaram, [e disseram]: “Para que foi feito este desperdício do óleo perfumado?
Однак деякі з обуренням [говорили] між собою: ―Навіщо така трата мира?
5 Porque este óleo perfumado podia ter sido vendido por mais de trezentos denários, e seria dado aos pobres.” E reclamavam contra ela.
Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним. І докоряли їй.
6 Porém Jesus disse: “Deixai-a; por que a incomodais? Ela me fez boa obra.
Але Ісус сказав: ―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене.
7 Porque pobres sempre tendes convosco; e quando quiserdes, podeis lhes fazer bem; porém a mim, nem sempre me tendes.
Бідних ви завжди маєте з собоюі, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете.
8 Esta fez o que podia; adiantou-se para ungir o meu corpo, para a sepultura.
Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання.
9 Em verdade vos digo, que onde quer que em todo o mundo o Evangelho for pregado, também o que esta fez será dito em sua memória.”
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
10 E Judas Iscariotes, um dos doze, foi aos chefes dos sacerdotes, para o entregar a eles.
Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса.
11 E eles ouvindo, alegraram-se; e prometeram lhe dar dinheiro; e buscava como o entregaria em tempo oportuno.
Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І [відтоді] він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
12 E o primeiro dia dos pães sem fermento, quando sacrificavam [o cordeiro da] Páscoa, seus discípulos lhe disseram: “Onde queres que vamos preparar para comerdes a Páscoa?”
У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
13 E mandou dois de seus discípulos, e disse-lhes: “Ide à cidade, e um homem que leva um cântaro de água vos encontrará, a ele segui.
Він надіслав двох учнів і сказав їм: ―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним.
14 E onde quer que ele entrar, dizei ao senhor da casa: O Mestre diz: Onde está o cômodo onde comerei Páscoa com meus discípulos?
Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“»
15 E ele vos mostrará um grande salão, ornado e preparado; ali fazei os preparativos para nós.”
І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
16 E osdiscípulos saíram, e vieram à cidade, e acharam como havia lhes dito, e prepararam a Páscoa.
Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм [Ісус], та приготували там Пасху.
17 E chegada a tarde, veio com os doze.
Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
18 E quando se sentaram [à mesa], e comeram, Jesus disse: “Em verdade vos digo, que um de vós, que está comendo comigo, me trairá.”
А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: ―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
19 Eles começaram a se entristecer, e a lhe dizer um após outro: “Por acaso sou eu?”
Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я?
20 Porém ele lhes respondeu: “[É] um dos doze, o que está molhando [a mão] comigo no prato.
Він сказав їм: ―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає [хліб] разом зі Мною в миску.
21 Pois em verdade o Filho do homem vai, como está escrito sobre ele; mas ai daquele homem por quem o Filho do homem é traído; bom lhe fosse ao tal homem não haver nascido.”
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
22 E enquanto eles comiam, [Jesus] tomou o pão; e bendizendo, partiu-o, deu-lhes, e disse: “Tomai, isto é o meu corpo.”
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє».
23 E tomando o copo, e dando graças, deu-lhes; e todos beberam dele.
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі.
24 E disse-lhes: “Isto é o meu sangue, o do testamento, que é derramado por muitos.
Він сказав їм: «Це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох.
25 Em verdade vos digo, que não beberei mais do fruto da vide, até aquele dia, quando o beber novo no Reino de Deus.”
Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
26 E depois de cantarem um hino, saíram para o monte das Oliveiras.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
27 E Jesus lhes disse: “Todos vós falhareis; porque está escrito: Ferirei ao pastor, e as ovelhas serão dispersas.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь [від Мене], бо написано: «Уражу пастиря – і вівці розсіються».
28 Mas depois de eu haver ressuscitado, irei adiante de vós para a Galileia.”
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
29 E Pedro lhe disse: “Ainda que todos falhem, eu não [falharei].”
Петро сказав Йому: ―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
30 Jesus lhe disse: “Em verdade te digo, que hoje, nesta noite, antes que o galo cante duas vezes, me negarás três vezes.”
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
31 Mas [Pedro], insistindo, dizia: “Ainda que me seja necessário morrer contigo, em maneira nenhuma te negarei.” E todos diziam também da mesma maneira.
Але Петро ще сильніше наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі сказали так само.
32 E vieram ao lugar, cujo nome era Getsêmani, e disse a seus discípulos: “Sentai-vos aqui, enquanto eu oro.”
Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і [Ісус] сказав Своїм учням: ―Посидьте тут, поки Я помолюся.
33 E tomou consigo Pedro, Tiago, e João, e começou a ficar muito apavorado e angustiado.
Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись.
34 E disse-lhes: “Minha alma totalmente está triste até a morte; ficai-vos aqui, e vigiai.”
Він сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
35 Então ele foi um pouco mais adiante, e prostrou-se em terra. E orou, que se fosse possível, afastasse dele aquela hora.
І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його.
36 E disse: “Aba, Pai, todas as coisas te são possíveis; passa de mim este copo; porém não [se faça] o que eu quero, mas sim o que tu [queres].”
Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
37 Depois veio de volta, e os achou dormindo; e disse a Pedro: “Simão, estás dormindo? Não podes vigiar uma hora?
Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати?
38 Vigiai, e orai, para que não entreis em tentação; o espírito em verdade [está] pronto, mas a carne [é] fraca.”
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
39 E depois que se foi novamente, orou, dizendo as mesmas palavras.
І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова.
40 Quando voltou outra vez, achou-os dormindo; porque os olhos deles estavam pesados, e não sabiam o que lhe responder.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
41 E veio a terceira vez, e disse-lhes: “Ainda estais dormindo e descansando? Basta, chegada é a hora. Eis que o Filho do homem é entregue em mãos dos pecadores.
Коли прийшов утретє, сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників.
42 Levantai-vos, vamos; eis que o que me trai está perto.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
43 E logo, enquanto ele ainda estava falando, veio Judas, que era um dos doze, e com ele uma multidão, com espadas e bastões, da parte dos chefes dos sacerdotes, dos escribas, dos anciãos.
І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин.
44 E o que o traía lhes tinha dado um sinal comum, dizendo: “Ao que eu beijar, é esse; prendei-o, e levai-o em segurança.”
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
45 E quando veio, logo foi-se a ele, e disse-lhe: “Rabi”, e o beijou.
Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!» – і поцілував Його.
46 Então o agarraram, e o prenderam.
Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його.
47 E um dos que estavam ali presentes puxou a espada, feriu o servo do sumo sacerdote, e cortou-lhe a orelha.
Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
48 Jesus começou a lhes dizer: “Viestes me prender com espadas e bastões, como [se eu fosse] um bandido?
Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене.
49 Todo dia eu estava convosco no templo, ensinando, e não me prendestes; mas [assim se faz] para que as Escrituras se cumpram.”
Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
50 Então todos o deixaram, e fugiram.
І всі, залишивши Його, втекли.
51 E certo rapaz o seguia, envolto num lençol sobre o [corpo] nu. E o agarraram.
Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його,
52 Mas ele largou o lençol, e fugiu nu.
але він, залишивши покривало, утік голий.
53 E levaram Jesus ao sumo sacerdote; e ajuntaram-se todos os chefes dos sacerdotes, os anciãos, e os escribas.
Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини.
54 E Pedro o seguiu de longe até dentro do pátio do sumo sacerdote, e ficou sentado com os oficiais, esquentando-se ao fogo.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
55 E os chefes dos sacerdotes, e todo o supremo conselho buscavam [algum] testemunho contra Jesus, para o matarem, e não [o] achavam.
Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили.
56 Porque muitos davam falso testemunho contra ele, mas os testemunhos não concordavam entre si.
Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
57 E alguns se levantavam e davam falso testemunho contra ele, dizendo:
Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
58 “Nós o ouvimos dizer: Eu derrubarei este templo feito por mãos, e em três dias construirei outro feito não por mãos.
―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
59 E nem assim o testemunho deles era concordante.
Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
60 Então o sumo sacerdote levantou-se no meio, e perguntou a Jesus: “Não respondes nada? O que estes testemunham contra ti?”
Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
61 Mas ele ficou calado, e nada respondeu. O sumo sacerdote voltou a lhe perguntar: “És tu o Cristo, o Filho daquele que é Bendito?”
Але Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник запитав Його знову: ―Ти – Христос, Син Благословенного?
62 Jesus respondeu: “Eu sou. E vereis o Filho do homem sentado à direita do Poderoso, e vindo com as nuvens do céu.”
Ісус відповів: ―Я є. І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
63 E o sumo sacerdote, rasgando suas roupas, disse: “Para que mais necessitamos de testemunhas?
Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав: ―Навіщо нам потрібні свідки?
64 Vós ouvistes a blasfêmia. Que vos parece?” E todos o condenaram como culpado de morte.
Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
65 E alguns começaram a cuspir nele, e a cobrir o rosto dele; e a dar-lhe de socos, e dizer-lhe: “Profetiza”. E os oficiais o receberam com bofetadas.
Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!» І слуги теж били Його в обличчя.
66 E, enquanto Pedro estava no pátio abaixo, veio uma das servas do sumo sacerdote.
У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника.
67 Quando ela viu Pedro, que estava sentado esquentando-se, olhou para ele, e disse: “Também tu estavas com Jesus, o Nazareno.”
Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала: ―І ти був з Ісусом із Назарета.
68 Mas ele negou, dizendo: “Não [o] conheço, nem sei o que dizes.”; e saiu para o alpendre.
Але Петро заперечив кажучи: ―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш. Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
69 A serva o viu, e começou a dizer outra vez aos que ali estavam: “Este é um deles”.
Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім: ―Цей чоловік – один із них!
70 Mas ele o negou de novo. E pouco depois, outra vez os que ali estavam disseram a Pedro: “Verdadeiramente tu és um deles; pois também és galileu””.
Але він знову заперечив цьому. Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
71 Então ele começou a amaldiçoar e a jurar, [dizendo]: “Não conheço esse homem de quem dizeis.”
Але він почав клястися та присягати кажучи: ―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
72 Imediatamente o galo cantou a segunda vez. E Pedro se lembrou da palavra que Jesus havia lhe dito: “Antes que o galo cante duas vezes, tu me negarás três vezes.” Então ele retirou-se dali e chorou.
І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, згадавши, він гірко заплакав.
