Jó 41
1 Poderás tu pescar ao leviatã com anzol, ou abaixar sua língua com uma corda?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Podes pôr um anzol em seu nariz, ou com um espinho furar sua queixada?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Fará ele súplicas a ti, [ou] falará contigo suavemente?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Fará ele pacto contigo, para que tu o tomes por escravo perpétuo?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Brincarás tu com ele como com um passarinho, ou o atarás para tuas meninas?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Os companheiros farão banquete dele? Repartirão dele entre os mercadores?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Poderás tu encher sua pele de espetos, ou sua cabeça com arpões de pescadores?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Põe tua mão sobre ele; te lembrarás da batalha, e nunca mais voltarás a fazer.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Eis que a esperança de alguém [de vencê-lo] falhará; pois, apenas ao vê-lo será derrubado.
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Ninguém há [tão] ousado que o desperte; quem pois, [ousa] se opor a mim?
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Quem me deu primeiro, para que eu [o] recompense? Tudo o que há debaixo dos céus é meu.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Eu não me calarei a respeito de seus membros, nem de [suas] forças, e da graça de sua estatura.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Quem descobrirá sua vestimenta superficial? Quem poderá penetrar sua couraça dupla?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Quem poderia abrir as portas de seu rosto? Ao redor de seus dentes há espanto.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Seus fortes escudos são excelentes; cada um fechado, como um selo apertado.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 Um está tão próximo do outro, que vento não pode entrar entre eles.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 Estão grudados uns aos outros; estão tão travados entre si, que não se podem separar.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Cada um de seus roncos faz resplandecer a luz, e seus olhos são como os cílios do amanhecer.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 De sua boca saem tochas, faíscas de fogo saltam dela.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 De suas narinas sai fumaça, como de uma panela fervente ou de um caldeirão.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Seu fôlego acende carvões, e de sua boca sai chama.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 A força habita em seu pescoço; diante dele salta-se de medo.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 As dobras de sua carne estão apegadas [entre si]; cada uma está firme nele, e não podem ser movidas.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Seu coração é rígido como uma pedra, rígido como a pedra de baixo de um moinho.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Quando ele se levanta, os fortes tremem; por [seus] abalos se recuam.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Se alguém lhe tocar com a espada, não poderá prevalecer; nem arremessar dardo, ou lança.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Ele considera o ferro como palha, e o aço como madeira podre.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 A flecha não o faz fugir; as pedras de funda são para ele como sobras de cascas.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Considera toda arma como sobras de cascas, e zomba do mover da lança.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Por debaixo de si tem conchas pontiagudas; ele esmaga com suas pontas na lama.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Ele faz ferver as profundezas como a uma panela, e faz do mar como um pote de unguento.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Ele faz brilhar o caminho atrás de si; faz parecer ao abismo com cabelos grisalhos.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Não há sobre a terra algo que se possa comparar a ele. Ele foi feito para não temer.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Ele vê tudo que é alto; ele é rei sobre todos os filhos dos animais soberbos.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
