Romanos 14
1 Ora, quanto ao que está enfermo na fé, recebei-o, não em contendas de disputas.
Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
2 Porque um crê que de tudo se pode comer, e outro, que é enfermo, come legumes.
Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.
3 O que come não despreze ao que não come; e o que não come não julgue ao que come; porque Deus o recebeu por seu
Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.
4 Quem és tu, que julgas ao servo alheio? Para seu próprio Senhor está em pé ou cai; porém estará firme; porque poderoso é Deus para o firmar.
Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.
5 Um faz diferença entre dia e dia, mas outro julga iguaes todos os dias. Cada um esteja inteiramente seguro em seu próprio ânimo.
Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.
6 Aquele que faz caso do dia, para o Senhor o faz; e o que não faz caso do dia, para o Senhor o não faz. O que come, para o Senhor come, porque dá graças a Deus; e o que não come, para o Senhor não come, e dá graças a Deus.
Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Porque nenhum de nós vive para si, e nenhum morre para si.
Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
8 Porque, se vivemos, para o Senhor vivemos: se morremos, para o Senhor morremos. De sorte que, ou vivamos ou morramos, somos do Senhor.
Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!
9 Porque para isto também morreu Cristo, e resuscitou, e tornou a viver; para ser Senhor, tanto dos mortos, como dos vivos.
Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
10 Mas tu, porque julgas a teu irmão? Ou tu, também, porque desprezas a teu irmão? Pois todos havemos de comparecer ante o tribunal de Cristo.
А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
11 Porque está escrito: Vivo eu, diz o Senhor: que todo o joelho se dobrará diante de mim, e toda a língua confessará a Deus.
Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“
12 De maneira que cada um de nós dará conta de si mesmo a Deus.
Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Assim que não nos julguemos mais uns aos outros; mas antes julgai isto, não pôr tropeço ou escândalo ao irmão.
Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.
14 Eu sei, e estou certo no Senhor Jesus, que nenhuma coisa é de si mesmo imunda senão para aquele que a tem por imunda, para esse é imunda.
Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.
15 Mas, se por causa da comida se contrista teu irmão, já não andas conforme o amor. Não destruas com a tua comida aquele por quem Cristo morreu.
Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.
16 Não seja pois blasfemado o vosso bem;
Нехай ваше добре не зневажа́ється.
17 Porque o reino de Deus não é comida nem bebida, mas justiça, e paz, e alegria no Espírito Santo.
Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
18 Porque quem nisto serve a Cristo agradável é a Deus e aceito aos homens.
Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.
19 Sigamos pois as coisas que servem para a paz e para a edificação de uns para com os outros.
Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!
20 Não destruas por causa da comida a obra de Deus. É verdade que todas as coisas são limpas, mas é mau para o homem que come com escândalo.
Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.
21 Bom é não comer carne, nem beber vinho, nem fazer outras coisas em que teu irmão tropece, ou se escandalize, ou se enfraqueça.
Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.
22 Tens tu fé? tem-na em ti mesmo diante de Deus. bem-aventurado aquele que não se condena a si mesmo no que aprova.
Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!
23 Mas aquele que dúvida, se come está condenado, porque não come por fé; e tudo que não é de fé é pecado.
А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.
