Salmos 90
1 Senhor, tu tens sido o nosso refúgio, de geração em geração.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Antes que os montes nascessem, ou que tu formasses a terra e o mundo, mesmo de eternidade em eternidade, tu és Deus.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Tu reduzes o homem à destruição; e dizes: tornai-vos, filhos dos homens.
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 Porque mil anos são aos teus olhos como o dia de ontem quando passou, e como a vigília da noite.
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 Tu os levas como com uma corrente d'água: são como um sono: de manhã são como a erva que cresce.
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 De madrugada floresce e se muda: à tarde se corta e se seca.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 Pois somos consumidos pela tua ira, e pelo teu furor somos angustiados.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Diante de ti puseste as nossas iniquidades: os nossos pecados ocultos à luz do teu rosto.
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 Pois todos os nossos dias vão passando na tua indignação; passamos os nossos anos como um conto que se conta.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 Os dias da nossa vida chegam a setenta anos, e se alguns pela sua robustez chegam a oitenta anos, o orgulho deles é canceira e enfado, pois cedo se corta e vamos voando.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 Quem conhece o poder da tua ira? segundo és tremendo, assim é o teu furor.
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Ensina-nos a contar os nossos dias, de tal maneira que alcancemos corações sábios.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Volta-te para nós, Senhor: até quando? e aplaca-te para com os teus servos.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Farta-nos de madrugada com a tua benignidade, para que nos regozijemos, e nos alegremos todos os nossos dias.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Alegra-nos pelos dias em que nos afligiste, e pelos anos em que vimos o mal.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Apareça a tua obra aos teus servos, e a tua glória sobre seus filhos.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 E seja sobre nós a formosura do Senhor, nosso Deus: e confirma sobre nós a obra das nossas mãos; sim, confirma a obra das nossas mãos.
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
