Salmos 88
1 Senhor Deus da minha salvação, diante de ti tenho clamado de dia e de noite.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 Chegue a minha oração perante a tua face, inclina os teus ouvidos ao meu clamor;
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
3 Porque a minha alma está cheia de angústias, e a minha vida se aproxima da sepultura. (Sheol h7585)
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 Estou contado com aqueles que descem ao abismo: estou como homem sem forças,
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 Apartado entre os mortos, como os feridos de morte que jazem na sepultura, dos quais te não lembras mais, e estão cortados da tua mão.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 puseste-me no abismo mais profundo, em trevas e nas profundezas.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Sobre mim pesa o teu furor: tu me afligiste com todas as tuas ondas (Selah)
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 Alongaste de mim os meus conhecidos, puseste-me em extrema abominação para com eles: estou fechado, e não posso sair.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 A minha vista desmaia por causa da aflição: Senhor, tenho clamado a ti todo o dia, tenho estendido para ti as minhas mãos.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Mostrarás tu maravilhas aos mortos, ou os mortos se levantarão e te louvarão? (Selah)
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Será anunciada a tua benignidade na sepultura, ou a tua fidelidade na perdição?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Saber-se-ão as tuas maravilhas nas trevas, e a tua justiça na terra do esquecimento?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 Eu, porém, Senhor, tenho clamado a ti, e de madrugada te esperará a minha oração.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Senhor, porque rejeitas a minha alma? porque escondes de mim a tua face?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 Estou aflito, e prestes tenho estado a morrer desde a minha mocidade: enquanto sofro os teus terrores, estou distraído.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 A tua ardente indignação sobre mim vai passando: os teus terrores me tem retalhado.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 Eles me rodeiam todo o dia como água; eles juntos me sitiam.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 Desviaste para longe de mim amigos e companheiros, e os meus conhecidos estão em trevas.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
