Salmos 88
1 Senhor Deus da minha salvação, diante de ti tenho clamado de dia e de noite.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Chegue a minha oração perante a tua face, inclina os teus ouvidos ao meu clamor;
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
3 Porque a minha alma está cheia de angústias, e a minha vida se aproxima da sepultura. (Sheol h7585)
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 Estou contado com aqueles que descem ao abismo: estou como homem sem forças,
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Apartado entre os mortos, como os feridos de morte que jazem na sepultura, dos quais te não lembras mais, e estão cortados da tua mão.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 puseste-me no abismo mais profundo, em trevas e nas profundezas.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Sobre mim pesa o teu furor: tu me afligiste com todas as tuas ondas (Selah)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Alongaste de mim os meus conhecidos, puseste-me em extrema abominação para com eles: estou fechado, e não posso sair.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 A minha vista desmaia por causa da aflição: Senhor, tenho clamado a ti todo o dia, tenho estendido para ti as minhas mãos.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Mostrarás tu maravilhas aos mortos, ou os mortos se levantarão e te louvarão? (Selah)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Será anunciada a tua benignidade na sepultura, ou a tua fidelidade na perdição?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Saber-se-ão as tuas maravilhas nas trevas, e a tua justiça na terra do esquecimento?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Eu, porém, Senhor, tenho clamado a ti, e de madrugada te esperará a minha oração.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Senhor, porque rejeitas a minha alma? porque escondes de mim a tua face?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Estou aflito, e prestes tenho estado a morrer desde a minha mocidade: enquanto sofro os teus terrores, estou distraído.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 A tua ardente indignação sobre mim vai passando: os teus terrores me tem retalhado.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 Eles me rodeiam todo o dia como água; eles juntos me sitiam.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Desviaste para longe de mim amigos e companheiros, e os meus conhecidos estão em trevas.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
