Salmos 78
1 Escutai a minha lei, povo meu: inclinai os vossos ouvidos às palavras da minha boca.
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Abrirei a minha boca numa parábola; falarei enigmas da antiguidade.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 As quais temos ouvido e sabido, e nossos pais no-las tem contado.
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 Não as encobriremos aos seus filhos, mostrando à geração futura os louvores do Senhor, assim como a sua força e as maravilhas que fez.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Porque ele estabeleceu um testemunho em Jacob, e pôs uma lei em Israel, a qual deu aos nossos pais para que a fizessem conhecer a seus filhos.
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 Para que a geração vindoura a soubesse, os filhos que nascessem, os quais se levantassem e a contassem a seus filhos.
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 Para que pusessem em Deus a sua esperança, e se não esquecessem das obras de Deus, mas guardassem os seus mandamentos.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 E não fossem como seus pais, geração contumaz e rebelde, geração que não regeu o seu coração, e cujo espírito não foi fiel com Deus
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Os filhos de Ephraim, armados e trazendo arcos, viraram costas no dia da peleja.
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 Não guardaram o concerto de Deus, e recusaram andar na sua lei.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 E esqueceram-se das suas obras e das maravilhas que lhes fizera ver.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Maravilhas que ele fez à vista de seus pais na terra do Egito, no campo de Zoan.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 Dividiu o mar, e os fez passar por ele; fez com que as águas parassem como num montão.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 De dia os guiou por uma nuvem, e toda a noite por uma luz de fogo.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 Fendeu as penhas no deserto; e deu-lhes de beber como de grandes abismos.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 Fez sair fontes da rocha, e fez correr as águas como rios.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 E ainda proseguiram em pecar contra ele, provocando ao altíssimo na solidão.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 E tentaram a Deus nos seus corações, pedindo carne para o seu apetite.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 E falaram contra Deus, e disseram: Acaso pode Deus preparar-nos uma mesa no deserto?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Eis que feriu a penha, e águas correram dela; rebentaram ribeiros em abundância: poderá também dar-nos pão, ou preparar carne para o seu povo?
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Pelo que o Senhor os ouviu, e se indignou: e acendeu um fogo contra Jacob, e furor também subiu contra Israel;
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 Porquanto não creram em Deus, nem confiaram na sua salvação:
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Ainda que mandara às altas nuvens, e abriu as portas dos céus,
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 E chovera sobre eles o maná para comerem, e lhes dera do trigo do céu.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 O homem comeu o pão dos anjos; ele lhes mandou comida a fartar.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 Fez ventar o vento do oriente nos céus, e o trouxe do sul com a sua força.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 E choveu sobre eles carne como pó, e aves de asas como a areia do mar.
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 E as fez cair no meio do seu arraial, ao redor de suas habitações.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Então comeram e se fartaram bem; pois lhes cumpriu o seu desejo.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Não refreiaram o seu apetite. Ainda lhes estava a comida na boca,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 Quando a ira de Deus desceu sobre eles, e matou os mais gordos deles, e feriu os escolhidos de Israel.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Com tudo isto ainda pecaram, e não deram crédito às suas maravilhas.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Pelo que consumiu os seus dias na vaidade e os seus anos na angústia.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Quando os matava, então o procuravam; e voltavam, e de madrugada buscavam a Deus.
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 E se lembravam de que Deus era a sua rocha, e o Deus altíssimo o seu redentor.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Todavia lisongeavam-no com a boca, e com a língua lhe mentiam.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Porque o seu coração não era reto para com ele, nem foram fieis no seu concerto.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Porém ele, que é misericordioso, perdoou a sua iniquidade: e não os destruiu, antes muitas vezes desviou deles o seu furor, e não despertou toda a sua ira
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Porque se lembrou de que eram de carne, vento que vai e não torna.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Quantas vezes o provocaram no deserto, e o molestaram na solidão!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Voltaram atráz, e tentaram a Deus; e limitaram o Santo de Israel.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Não se lembraram da sua mão, nem do dia em que os livrou do adversário:
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 Como obrou os seus sinais no Egito, e as suas maravilhas no campo de Zoan;
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 E converteu os seus rios em sangue, e as suas correntes, para que não pudessem beber.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Enviou entre eles enxames de moscas que os consumiram, e rãs que os destruiram.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Deu também ao pulgão a sua novidade, e o seu trabalho aos gafanhotos.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Destruiu as suas vinhas com saraiva, e os seus sicômoros com pedrisco.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Também entregou o seu gado à saraiva, e os seus rebanhos às brazas ardentes.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Lançou sobre eles o ardor da sua ira, furor, indignação, e angústia, mandando maus anjos contra eles.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Preparou caminho à sua ira; não retirou as suas almas da morte, mas entregou à pestilência as suas vidas.
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 E feriu a todo o primogênito no Egito, primícias da sua força nas tendas de Cão.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Mas fez com que o seu povo saísse como ovelhas, e os guiou pelo deserto como um rebanho.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 E os guiou com segurança, que não temeram; mas o mar cobriu os seus inimigos.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 E o trouxe até ao termo do seu santuário, até este monte que a sua dextra adquiriu.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 E expulsou as nações de diante deles, e as partiu em herança por linha, e fez habitar em suas tendas as tribos de Israel.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Contudo tentaram e provocaram o Deus altíssimo, e não guardaram os seus testemunhos.
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 Mas retiraram-se para traz, e portaram-se infielmente como seus pais: viraram-se como um arco enganoso.
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Pois o provocaram à ira com os seus altos, e moveram o seu zelo com as suas imagens de escultura.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Deus ouviu isto e se indignou; e aborreceu a Israel em grande maneira.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 Pelo que desamparou o tabernáculo em Silo, a tenda que estabeleceu entre os homens.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 E deu a sua força ao cativeiro; e a sua glória à mão do inimigo.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 E entregou o seu povo à espada; e se enfureceu contra a sua herança.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 O fogo consumiu os seus mancebos, e as suas donzelas não foram dadas em casamento.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Os seus sacerdotes cairam à espada, e as suas viúvas não fizeram lamentação.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Então o Senhor despertou, como quem acaba de dormir, como um valente que se alegra com o vinho.
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 E feriu os seus adversários por detraz, e pô-los em perpétuo desprezo.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Além disto, recusou o tabernáculo de José, e não elegeu a tribo de Ephraim.
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 Antes elegeu a tribo de Judá; o monte de Sião, que ele amava.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 E edificou o seu santuário como altos palácios, como a terra que fundou para sempre.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 Também elegeu a David seu servo, e o tirou dos apriscos das ovelhas:
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 E o tirou do cuidado das que se achavam prenhes; para apascentar a Jacob, seu povo, e a Israel, sua herança.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Assim os apascentou, segundo a integridade do seu coração, e os guiou pela indústria de suas mãos.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
