Salmos 77

1 Clamei ao Senhor com a minha voz: a Deus levantei a minha voz, e ele inclinou para mim os ouvidos.

Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Асафів. Мій голос до Бога, — й я кли́кати буду, мій голос до Бога, — й почує мене!

2 No dia da minha angústia busquei ao Senhor: a minha mão se estendeu de noite, e não cessava; a minha alma recusava ser consolada.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя ви́тягнена вночі й не зомлі́є, не хоче душа моя бути поті́шена:

3 Lembrava-me de Deus, e me perturbei: queixava-me, e o meu espírito desfalecia (Selah)

згадаю про Бога й зідха́ю, розважа́ю — й мій дух омліва́є! (Се́ла)

4 Sustentaste os meus olhos acordados: estou tão perturbado que não posso falar.

Ти де́ржиш пові́ки оче́й моїх, я побитий і не говорю́.

5 Considerava os dias da antiguidade, os anos dos tempos antigos.

Пригадую я про дні давні, про роки відві́чні,

6 De noite chamei à lembrança o meu cântico: meditei em meu coração, e o meu espírito esquadrinhou.

свою пісню вночі я прига́дую, говорю́ з своїм серцем, а мій дух розважа́є:

7 Rejeitará o Senhor para sempre e não tornará a ser favorável?

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподо́бає?

8 Cessou para sempre a sua benignidade? acabou-se já a promessa de geração em geração?

Чи навіки спини́лася милість Його́? Чи скінчи́лося слово Його в рід і рід?

9 Esqueceu-se Deus de ter misericórdia? ou encerrou ele as suas misericórdias na sua ira? (Selah)

Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? (Се́ла)

10 E eu disse: A minha enfermidade é esta: mas eu me lembrei dos anos da dextra do altíssimo.

І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.

11 Eu me lembrarei das obras do Senhor: certamente que eu me lembrarei das tuas maravilhas da antiguidade.

Пригада́ю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю відда́вна,

12 Meditarei também em todas as tuas obras, e falarei dos teus feitos.

і буду я ду́мати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої опові́м!

13 O teu caminho, ó Deus, está no santuário. Quem é Deus tão grande como o nosso Deus?

Боже, — святая доро́га Твоя, котри́й бог великий, як Бог наш?

14 Tu és o Deus que fazes maravilhas: tu fizeste notória a tua força entre os povos.

Ти Той Бог, що чу́да вчиняє, Ти ви́явив силу Свою між наро́дами,

15 Com o teu braço remiste o teu povo, os filhos de Jacob e de José (Selah)

Ти ви́зволив люд Свій раме́ном, — синів Якова й Йо́сипа! (Се́ла)

16 As águas te viram, ó Deus, as águas te viram, e tremeram; os abismos também se abalaram.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили во́ди — й тремтіли, затряслися й безо́дні.

17 As nuvens lançaram água, os céus deram um som; as tuas flechas correram de uma para outra parte.

Лила́ся струмко́м вода з хмар, тучі ви́дали грім, тако́ж там і сям Твої стрі́ли літали.

18 A voz do teu trovão estava no céu; os relâmpagos alumiaram o mundo; a terra se abalou e tremeu.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки́ освіти́ли вселе́нну, тремті́ла й трясла́ся земля!

19 O teu caminho é no mar, e as tuas veredas nas grandes águas, e os teus passos não são conhecidos.

Через море доро́га Твоя, а сте́жка Твоя — через во́ди великі, і не видно було́ Твоїх стіп.

20 Guiaste o teu povo, como a um rebanho, pela mão de Moisés e de Aarão.

Ти прова́див наро́д Свій, немов ту ота́ру, рукою Мойсея та Ааро́на.