Salmos 69
1 Livra-me, ó Deus, pois as águas entraram até à minha alma.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 Atolei-me em profundo lamaçal, onde se não pode estar em pé; entrei na profundeza das águas, onde a corrente me leva.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 Estou cançado de clamar; a minha garganta se secou: os meus olhos desfalecem esperando o meu Deus.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Aqueles que me aborrecem sem causa são mais do que os cabelos da minha cabeça; aqueles que procuram destruir-me, sendo injustamente meus inimigos, são poderosos: então restitui o que não furtei.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 Tu, ó Deus, bem conheces a minha insipiência; e os meus pecados não te são encobertos.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Não sejam envergonhados por minha causa aqueles que esperam em ti, ó Senhor, Senhor dos exércitos; não sejam confundidos por minha causa aqueles que te buscam, ó Deus de Israel.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Porque por amor de ti tenho suportado afrontas; a confusão cobriu o meu rosto.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 Tenho-me tornado um estranho para com meus irmãos, e um desconhecido para com os filhos de minha mãe.
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 Pois o zelo da tua casa me devorou, e as afrontas dos que te afrontam cairam sobre mim.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 Quando chorei, e castiguei com jejum a minha alma, isto se me tornou em afrontas.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 Pus por vestido um saco, e me fiz um provérbio para eles.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Aqueles que se assentam à porta falam contra mim; e fui o cântico dos bebedores de bebida forte.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 Eu porém faço a minha oração a ti, Senhor, num tempo acceitável: ó Deus, ouve-me segundo a grandeza da tua misericórdia, segundo a verdade da tua salvação.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Tira-me do lamaçal, e não me deixes atolar; seja eu livre dos que me aborrecem, e das profundezas das águas.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Não me leve a corrente das águas, e não me absorva ao profundo, nem o poço cerre a sua boca sobre mim.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Ouve-me, Senhor, pois boa é a tua misericórdia: olha para mim segundo a tua muitíssima piedade.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 E não escondas o teu rosto do teu servo, porque estou angustiado: ouve-me depressa.
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Aproxima-te da minha alma, e resgata-a; livra-me por causa dos meus inimigos.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Bem tens conhecido a minha afronta, e a minha vergonha, e a minha confusão; diante de ti estão todos os meus adversários.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Afrontas me quebrantaram o coração, e estou fraquíssimo: esperei por alguém que tivesse compaixão, mas não houve nenhum; e por consoladores, mas não os achei.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 Deram-me fel por mantimento, e na minha sede me deram a beber vinagre.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Torne-se-lhes a sua mesa diante deles em laço e para sua recompensa em ruína.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Escureçam-se-lhes os seus olhos, para que não vejam, e faze com que os seus lombos tremam constantemente.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Derrama sobre eles a tua indignação, e prenda-os o ardor da tua ira.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Fique desolado o seu palácio; e não haja quem habite nas suas tendas.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 Pois perseguem àquele a quem feriste, e conversam sobre a dor daqueles a quem chagaste.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Acrescenta iniquidade à iniquidade deles, e não entrem na tua justiça.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Sejam riscados do livro dos vivos, e não sejam escritos com os justos.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 Eu porém sou pobre, e estou triste: ponha-me a tua salvação, ó Deus, num alto retiro.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 Louvarei o nome de Deus com um cântico, e engrandece-lo-ei com ação de graças.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 Isto será mais agradável ao Senhor do que o boi ou bezerro que tem pontas e unhas.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 Os mansos verão isto, e se agradarão; o vosso coração viverá, pois que buscais a Deus
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 Porque o Senhor ouve os necessitados, e não despreza os seus cativos.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Louvem-no os céus e a terra, os mares e tudo quanto neles se move.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 Porque Deus salvará a Sião, e edificará as cidades de Judá, para que habitem nela e as possuam.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 E herda-la-á a semente de seus servos, e os que amam o seu nome habitarão nela.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
