Salmos 50
1 O Deus poderoso, o Senhor, falou e chamou a terra desde o nascimento do sol até ao seu ocaso.
Псалом Асафів.
2 Desde Sião, a perfeição da formosura, resplandeceu Deus.
Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
3 Virá o nosso Deus, e não se calará; um fogo se irá consumindo diante dele, e haverá grande tormenta ao redor dele.
Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
4 Chamará os céus lá do alto, e a terra, para julgar o seu povo.
Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
5 Ajuntai-me os meus santos, aqueles que fizeram comigo um concerto com sacrifícios.
„Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
6 E os céus anunciarão a sua justiça; pois Deus mesmo é o Juiz (Selah)
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
7 Ouve, povo meu, e eu falarei; Ó Israel, e eu protestarei contia ti: Sou Deus, sou o teu Deus.
„Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
8 Não te repreenderei pelos teus sacrifícios, ou holocaustos, que estão continuamente perante mim.
Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
9 Da tua casa não tirarei bezerro nem bodes dos teus currais.
не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
10 Porque meu é todo o animal da selva, e o gado sobre milhares de montanhas.
бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
11 Conheço todas as aves dos montes; e minhas são todas as feras do campo.
Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
12 Se eu tivesse fome, não to diria, pois meu é o mundo e toda a sua plenitude.
Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
13 Comerei eu carne de touros? ou beberei sangue de bodes?
Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
14 Oferece a Deus sacrifício de louvor, e paga ao altíssimo os teus votos.
Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
15 E invoca-me no dia da angústia: eu te livrarei, e tu me glorificarás.
і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
16 Mas ao ímpio diz Deus: Que fazes tu em recitar os meus estatutos, e em tomar o meu concerto na tua boca?
А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
17 Visto que aborreces a correção, e lanças as minhas palavras para detraz de ti
Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
18 Quando vês o ladrão, consentes com ele, e tens a tua parte com adúlteros.
Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
19 Soltas a tua boca para o mal, e a tua língua compõe o engano.
Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
20 Assentas-te a falar contra teu irmão; falas mal contra o filho de tua mãe.
Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
21 Estas coisas tens feito, e eu me calei; pensavas que era tal como tu; mas eu te arguirei, e as porei por ordem diante dos teus olhos.
Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
22 Ouvi pois isto, vós que vos esqueceis de Deus; para que vos não faça em pedaços, sem haver quem vos livre.
Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
23 Aquele que oferece o sacrifício de louvor me glorificará; e àquele que bem ordena o seu caminho eu mostrarei a salvação de Deus.
Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
