Salmos 49
1 Ouvi isto, vós todos os povos; inclinai os ouvidos, todos os moradores do mundo,
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Tanto baixos como altos, tanto ricos como pobres.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 A minha boca falará de sabedoria; e a meditação do meu coração será de entendimento.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Inclinarei os meus ouvidos a uma parábola: declararei o meu enigma na harpa.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Porque temerei eu nos dias maus, quando me cercar a iniquidade dos que me armam ciladas?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Aqueles que confiam na sua fazenda, e se glóriam na multidão das suas riquezas,
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Nenhum deles de modo algum pode remir a seu irmão, ou dar a Deus o resgate dele
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (Pois a redenção da sua alma é caríssima, e cessará para sempre);
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 Para que viva para sempre, e não veja corrupção:
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 Porque ele vê que os sábios morrem: perecem igualmente tanto o louco como o brutal, e deixam a outros os seus bens.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 O seu pensamento interior é que as suas casas serão perpétuas e as suas habitações de geração em geração: dão às suas terras os seus próprios nomes.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Todavia o homem que está na honra não permanece; antes é como os brutos que perecem.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Este caminho deles é a sua loucura; contudo a sua posteridade aprova as suas palavras (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Como ovelhas são postos na sepultura; a morte se alimentará deles; e os retos terão domínio sobre eles na manhã, e a sua formosura na sepultura se consumirá da sua morada. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Não temas, quando alguém se enriquece, quando a glória da sua casa se engrandece.
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Porque, quando morrer, nada levará consigo, nem a sua glória o acompanhará.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Ainda que na sua vida ele bendisse a sua alma, e os homens te louvam, quando fizeres bem a ti mesmo,
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Irá para a geração de seus pais; eles nunca verão a luz
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 O homem que está na honra, e não tem entendimento, é semelhante às bestas que perecem.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
