Salmos 44
1 Ó Deus, nós ouvimos com os nossos ouvidos, e nossos pais nos tem contado a obra que fizeste em seus dias, nos tempos da antiguidade.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 Como expeliste as nações com a tua mão e os plantaste a eles: como afligiste os povos e os derrubaste.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 Pois não conquistaram a terra pela sua espada, nem o seu braço os salvou, mas a tua dextra e o teu braço, e a luz da tua face, porquanto te agradaste deles.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 Tu és o meu Rei, ó Deus: ordena salvações para Jacob.
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Por ti escornearemos os nossos inimigos: pelo teu nome pizaremos os que se levantam contra nós:
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 Pois eu não confiarei no meu arco, nem a minha espada me salvará.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 Mas tu nos salvaste dos nossos inimigos, e confundiste os que nos aborreciam.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 Em Deus nos glóriamos todo o dia, e louvamos o teu nome eternamente (Selah)
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 Mas agora tu nos rejeitaste e nos confundiste, e não sais com os nossos exércitos.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 Faze-nos retirar do inimigo, e aqueles que nos odeiam nos saqueiam para si.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 Tu nos entregaste como ovelhas para comer, e nos espalhaste entre as nações.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 Tu vendes por nada o teu povo, e não aumentas a tua riqueza com o seu preço.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 Tu nos pões por opróbrio aos nossos vizinhos, por escarneio e zombaria de aqueles que estão à roda de nós.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 Tu nos pões por provérbio entre as nações, por movimento de cabeça entre os povos.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 A minha confusão está constantemente diante de mim, e a vergonha do meu rosto me cobre:
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 Á voz daquele que afronta e blasfema, por causa do inimigo e do vingador.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 Tudo isto nos sobreveio: contudo não nos esquecemos de ti, nem nos houvemos falsamente contra o teu concerto.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 O nosso coração não voltou atráz, nem os nossos passos se desviaram das tuas veredas;
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 Ainda que nos quebrantaste num lugar de dragões, e nos cobriste com a sombra da morte.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 Se nós esquecemos o nome do nosso Deus, e estendemos as nossas mãos para um deus estranho,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 Porventura não esquadrinhará Deus isso? pois ele sabe os segredos do coração.
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Sim, por amor de ti, somos mortos todo o dia: somos tidos na conta de ovelhas para o matadouro.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Desperta, porque dormes, Senhor? acorda, não nos rejeites para sempre.
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Porque escondes a tua face, e te esqueces da nossa miséria e da nossa opressão?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 Pois a nossa alma está abatida até ao pó; o nosso ventre se apega à terra.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Levanta-te em nosso auxílio, e resgata-nos por amor das tuas misericórdias.
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
