Salmos 139
1 Senhor, tu me sondaste, e me conheces.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 Tu sabes o meu assentar e o meu levantar: de longe entendes o meu pensamento.
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 Cercas o meu andar, e o meu deitar; e conheces todos os meus caminhos.
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 Não havendo ainda palavra alguma na minha língua, eis que logo, ó Senhor, tudo conheces.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Tu me cercaste por detraz e por diante; e puseste sobre mim a tua mão.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 Tal ciência é para mim maravilhosíssima; tão alta que não a posso atingir.
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Para onde me irei do teu espírito, ou para onde fugirei da tua face?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
8 Se subir ao céu, lá tu estás: se fizer no inferno a minha cama, eis que tu ali estás também. (Sheol h7585)
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 Se tomar as asas da alva, se habitar nas extremidades do mar,
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 Até ali a tua mão me guiará e a tua dextra me susterá.
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 Se disser: Decerto que as trevas me encobrirão; então a noite será luz à roda de mim
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 Nem ainda as trevas me encobrem de ti: mas a noite resplandece como o dia; as trevas e a luz são para ti a mesma coisa.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 Pois possuiste os meus rins; cobriste-me no ventre de minha mãe.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 Eu te louvarei, porque de um modo terrível, e tão maravilhoso fui feito; maravilhosas são as tuas obras, e a minha alma o sabe muito bem.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 Os meus ossos não te foram encobertos, quando no oculto fui feito, e entretecido nas profundezas da terra.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Os teus olhos viram o meu corpo ainda informe; e no teu livro todas estas coisas foram escritas; as quais em continuação foram formadas, quando nem ainda uma delas havia.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 E quão preciosos me são, ó Deus, os teus pensamentos! Quão grandes são as somas deles!
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 Se as contasse, seriam em maior número do que a areia: quando acordo ainda estou contigo.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 Ó Deus, tu matarás decerto o ímpio: apartai-vos portanto de mim, homens de sangue.
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Pois falam malvadamente contra ti; e os teus inimigos tomam o teu nome em vão.
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Não aborreço eu, ó Senhor, aqueles que te aborrecem, e não me aflijo por causa dos que se levantam contra ti?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 Aborreço-os com ódio perfeito: tenho-os por inimigos.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Sonda-me, ó Deus, e conhece o meu coração: prova-me, e conhece os meus pensamentos.
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 E vê se há em mim algum caminho mau, e guia-me pelo caminho eterno.
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
