Salmos 132
1 Lembra-te, Senhor, de David, e de todas as suas aflições.
Пісня проча́н.
2 Como jurou ao Senhor, e fez votos ao poderoso de Jacob, dizendo:
що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3 Certamente que não entrarei na tenda de minha casa, nem subirei ao leito da minha cama.
„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4 Não darei sono aos meus olhos, nem adormecimento às minhas pestanas,
не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5 Enquanto não achar lugar para o Senhor, uma morada para o Poderoso de Jacob.
аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6 Eis que ouvimos falar dela em Ephrata, e a achamos no campo do bosque.
Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7 Entraremos nos seus tabernáculos: prostrar-nos-emos ante o escabelo de seus pés.
Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8 Levanta-te, Senhor, no teu repouso, tu e a arca da tua força.
Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Vistam-se os teus sacerdotes de justiça, e alegrem-se os teus santos.
Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10 Por amor de David, teu servo, não faças virar o rosto do teu ungido.
Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11 O Senhor jurou na verdade a David: não se apartará dela: Do fruto do teu ventre porei sobre o teu trono.
Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12 Se os teus filhos guardarem o meu concerto, e os meus testemunhos, que eu lhes hei de ensinar, também os seus filhos se assentarão perpetuamente no teu trono.
Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13 Porque o Senhor elegeu a Sião; desejou-a para a sua habitação, dizendo:
Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14 Este é o meu repouso para sempre: aqui habitarei, pois o desejei.
„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15 Abençoarei abundantemente o seu mantimento; fartarei de pão os seus necessitados.
пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16 Vestirei os seus sacerdotes de salvação, e os seus santos saltarão de prazer.
Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Ali farei brotar a força de David: preparei uma lâmpada para o meu ungido.
Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18 Vestirei os seus inimigos de confusão; mas sobre ele florescerá a sua coroa.
ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!
