Salmos 129

1 Muitas vezes me angustiaram desde a minha mocidade, diga agora Israel:

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Muitas vezes me angustiaram desde a minha mocidade, todavia não prevaleceram contra mim.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 Os lavradores araram sobre as minhas costas: compridos fizeram os seus sulcos.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 O Senhor é justo: cortou as cordas dos ímpios.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Sejam confundidos, e voltem para traz, todos os que aborrecem a Sião.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Sejam como a erva dos telhados, que se seca antes que a arranquem.

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 Com a qual o segador não enche a sua mão, nem o que ata os feixes enche o seu braço.

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 Nem tão pouco os que passam digam: A benção do Senhor seja sobre vós: nós vos abençoamos em nome do Senhor.

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»