Salmos 115
1 Não a nós, Senhor, não a nós, mas ao teu nome dá glória, por amor da tua benignidade e da tua verdade.
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Porque dirão as nações: Onde está o seu Deus?
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Porém o nosso Deus está nos céus: fez tudo o que lhe aprouve.
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Os ídolos deles são prata e ouro, obra das mãos dos homens.
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 Tem boca mas não falam: olhos tem, mas não veem:
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 Tem ouvidos, mas não ouvem; narizes tem, mas não cheiram:
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 Tem mãos, mas não apalpam; pés tem, mas não andam; nem som algum sai da sua garganta.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 A eles se tornem semelhantes os que os fazem, assim como todos os que neles confiam.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Israel, confia no Senhor: ele é o seu auxílio e o seu escudo.
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Casa de Aarão, confia no Senhor: ele é o seu auxílio e o seu escudo.
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 Vós, os que temeis ao Senhor, confiai no Senhor: ele é o seu auxílio e o seu escudo.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 O Senhor se lembrou de nós; ele nos abençoará; abençoará a casa de Israel; abençoará a casa de Aarão.
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 Abençoará os que temem ao Senhor, tanto pequenos como grandes.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 O Senhor vos aumentará cada vez mais, a vós e a vossos filhos.
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 Sois benditos do Senhor que fez os céus e a terra.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Os céus são os céus do Senhor; mas a terra a deu aos filhos dos homens.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 Os mortos não louvam ao Senhor, nem os que descem ao silêncio.
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 Mas nós bendiremos ao Senhor, desde agora e para sempre. louvai ao Senhor.
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
