Salmos 104
1 Bendize, ó alma minha, ao Senhor: Senhor Deus meu, tu és magnificentíssimo, estás vestido de glória e de magestade.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич.
2 Ele se cobre de luz como de um vestido, estende os céus como uma cortina.
Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало;
3 Põe nas águas as vigas das suas câmaras; faz das nuvens o seu carro, anda sobre as asas do vento.
закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру.
4 Faz dos seus anjos espíritos, dos seus ministros um fogo abrazador.
Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню.
5 Lançou os fundamentos da terra, para que não vacile em tempo algum.
Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків!
6 Tu a cobres com o abismo, como com um vestido: as águas estavam sobre os montes.
Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води,
7 Á tua repreensão fugiram: à voz do teu trovão se apressaram.
[та] від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки.
8 Sobem aos montes, descem aos vales, até ao lugar que para elas fundaste.
Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них.
9 Termo lhes puseste, que não ultrapassarão, para que não tornem mais a cobrir a terra.
Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі.
10 Tu, que fazes sair as fontes nos vales, as quais correm entre os montes.
Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони,
11 Dão de beber a todo o animal do campo; os jumentos montezes matam a sua sede.
напувають усіх звірів польових; [там] втамовують свою спрагу дикі віслюки.
12 Junto delas as aves do céu terão a sua habitação, cantando entre os ramos.
При [водах] тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос.
13 Ele rega os montes desde as suas câmaras: a terra se farta do fruto das suas obras.
Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля.
14 Faz crescer a erva para as bestas, e a verdura para o serviço do homem, para fazer sair da terra o pão,
Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі,
15 E o vinho que alegra o coração do homem, e o azeite que faz reluzir o seu rosto, e o pão que fortalece o coração do homem.
і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини.
16 As árvores do Senhor fartam-se de seiva, os cedros do líbano que ele plantou,
Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, які Він насадив.
17 Onde as aves se aninham: enquanto à cegonha, a sua casa é nas faias.
Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах.
18 Os altos montes são um refúgio para as cabras montezes, e as rochas para os coelhos.
Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.
19 Designou a lua para as estações: o sol conhece o seu ocaso.
Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити.
20 Ordenas a escuridão, e faz-se noite, na qual saem todos os animais da selva.
Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові.
21 Os leãozinhos bramam pela preza, e de Deus buscam o seu sustento.
Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу.
22 Nasce o sol e logo se acolhem, e se deitam nos seus covis.
Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво.
23 Então sai o homem à sua obra e ao seu trabalho, até à tarde.
Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора.
24 Ó Senhor, quão variadas são as tuas obras! todas as coisas fizeste com sabedoria; cheia está a terra das tuas riquezas.
Які численні діяння Твої, Господи! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми.
25 Assim é este mar grande e muito espaçoso, onde há réptis sem número, animais pequenos e grandes.
Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі.
26 Ali andam os navios; e o leviathan que formaste para nele folgar.
Там ходять кораблі, там цей Левіятан, якого Ти створив, щоб бавився він у морі.
27 Todos esperam de ti, que lhes dês o seu sustento em tempo oportuno.
Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно.
28 Dando-lho tu, eles o recolhem; abres a tua mão, e se enchem de bens.
Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом.
29 Escondes o teu rosto, e ficam perturbados: se lhes tiras o fôlego, morrem, e voltam para o seu pó.
Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох [земний].
30 Envias o teu espírito, e são criados, e assim renovas a face da terra.
Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі.
31 A glória do Senhor durará para sempre: o Senhor se alegrará nas suas obras.
Нехай буде слава Господня навіки, нехай радіє Господь діянням Своїм!
32 Olhando ele para a terra, ela treme; tocando nos montes, logo fumegam.
Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять.
33 Cantarei ao Senhor enquanto eu viver; cantarei louvores ao meu Deus, enquanto eu tiver existência.
Я співатиму Господеві[усе] життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую.
34 A minha meditação acerca dele será suave: eu me alegrarei no Senhor.
Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в Господі.
35 Desçam da terra os pecadores, e os ímpios não sejam mais. bendize, ó alma minha, ao Senhor. louvai ao Senhor.
Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
