Provérbios 21
1 Como ribeiros de águas, assim é o coração do rei na mão do Senhor; a tudo quanto quer o inclina.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Todo o caminho do homem é reto aos seus olhos, mas o Senhor pondera os corações.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Fazer justiça e juízo é mais aceito ao Senhor do que lhe oferecer sacrifício.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Altivez dos olhos, e inchação de coração, e a lavoura dos ímpios é pecado.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Os pensamentos do diligente tendem só à abundância, porém os de todo o apressado tão somente à pobreza.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Trabalhar por ajuntar tesouro com língua falsa é uma vaidade impelida daqueles que buscam a morte.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 As rapinas dos ímpios os virão a destruir, porquanto recusam fazer a justiça.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 O caminho do homem é todo perverso e estranho, porém a obra do puro é reta.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Melhor é morar num canto do terraço, do que com a mulher contenciosa, e isso em casa em que mais companhia haja.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 A alma do ímpio deseja o mal: o seu próximo lhe não agrada aos seus olhos.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Castigado o escarnecedor, o simples se torna sábio; e, ensinado o sábio, recebe o conhecimento.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Prudentemente considera o justo a casa do ímpio, quando Deus transtorna os ímpios para o mal.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 O que tapa o seu ouvido ao clamor do pobre ele também clamará e não será ouvido.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 O presente que se dá em segredo abate a ira, e a dádiva no seio a grande indignação.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 O fazer justiça é alegria para o justo, mas espanto para os que obram a iniquidade.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 O homem, que anda errado do caminho do entendimento, na congregação dos mortos repousará.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Necessidade padecerá o que ama a galhofa: o que ama o vinho e o azeite nunca enriquecerá.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 O resgate do justo é o ímpio; o do reto o iníquo.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Melhor é morar numa terra deserta do que com a mulher contenciosa e iracunda.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Tesouro desejável e azeite há na casa do sábio, mas o homem insensato o devora.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 O que segue a justiça e a beneficência achará a vida, a justiça e a honra.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Á cidade dos fortes sobe o sábio, e derruba a força da sua confiança.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 O que guarda a sua boca e a sua língua, guarda das angústias a sua alma.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 O soberbo e presumido, zombador é seu nome: trata com indignação e soberba.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 O desejo do preguiçoso o mata, porque as suas mãos recusam trabalhar.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Todo o dia deseja coisas de cobiçar, mas o justo dá, e nada retém.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 O sacrifício dos ímpios é abominação: quanto mais oferecendo-o com intenção maligna?
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 A testemunha mentirosa perecerá, porém o homem que ouve com constância falará.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 O homem ímpio endurece o seu rosto, mas o reto considera o seu caminho.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Não há sabedoria, nem inteligência, nem conselho contra o Senhor.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 O cavalo prepara-se para o dia da batalha, porém do Senhor vem a vitória.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
