Marcos 15
1 E logo ao amanhecer os principais dos sacerdotes, com os anciãos, e os escribas, e todo o concílio, tiveram conselho; e, amarrando a Jesus, o levaram e entregaram a Pilatos.
Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові.
2 E Pilatos lhe perguntou: Tu és o Rei dos judeus? E ele, respondendo, disse-lhe: Tu o dizes.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
3 E os principais dos sacerdotes o acusavam de muitas coisas; porém ele nada respondia.
Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах.
4 E Pilatos o interrogou outra vez, dizendo: Nada respondes? Vê quantas coisas testificam contra ti.
Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень!
5 Mas Jesus nada mais respondeu, de maneira que Pilatos se maravilhava.
Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.
6 Ora no dia da festa costumava soltar-lhes um preso qualquer que eles pedissem.
На кожне свято [намісник] відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили.
7 E havia um chamado Barabbás, que, preso com outros amotinadores, tinha num motim cometido uma morte.
У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві.
8 E a multidão, dando gritos, começou a pedir que fizesse como sempre lhes tinha feito.
Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди.
9 E Pilatos lhes respondeu, dizendo: Quereis que vos solte o Rei dos judeus?
Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Porque ele bem sabia que por inveja os principais dos sacerdotes o tinham entregado.
Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса.
11 Mas os principais dos sacerdotes incitaram a multidão para que lhes soltasse antes Barabbás.
Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
12 E Pilatos, respondendo, lhes disse outra vez: Que quereis pois que faça daquele a quem chamais Rei dos judeus?
Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв?
13 E eles tornaram a clamar: Crucifica-o.
Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його!
14 Mas Pilatos lhes disse: Pois que mal fez? E eles cada vez clamavam mais: Crucifica-o.
Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його!
15 Porém Pilatos, querendo satisfazer a multidão, soltou-lhes Barabbás, e, açoitado Jesus, o entregou para que fosse crucificado.
І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
16 E os soldados o levaram dentro à sala, que é a da audiência, e convocaram toda a coorte;
Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту.
17 E vestiram-no de púrpura, e, tecendo uma coroa de espinhos, lha puseram na cabeça.
Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини.
18 E começaram a sauda-lo, dizendo: Salve, Rei dos judeus!
І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
19 E feriram-no na cabeça com uma cana, e cuspiram nele, e, postos de joelhos, o adoraram.
Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 E, havendo-o escarnecido, despiram-lhe a púrpura, e o vestiram com os seus próprios vestidos, e o levaram fora para o crucificar.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.
21 E constrangeram um certo Simão Cireneu, pai de Alexandre e de Rufo, que por ali passava, vindo do campo, a que levasse a cruz.
[Воїни] примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса.
22 E levaram-no ao lugar do Gólgotha, que é, traduzido, lugar da Caveira.
Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає «місце Черепа»).
23 E deram-lhe a beber vinho com mirra, mas ele não o tomou.
Дали Йому [випити] вина, змішаного з миррою, але Він не взяв.
24 E, havendo-o crucificado, repartiram os seus vestidos, lançando sobre eles sortes, para saber o que cada um levaria.
Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 E era a hora terceira, e o crucificaram.
Коли Його розіп’яли, була третя година.
26 E por cima dele estava escrita a sua acusação: O REI DOS judeus.
І написали Його провину: цар юдеїв.
27 E crucificaram com ele dois salteadores, um à sua direita, e outro à esquerda.
Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
28 E cumpriu-se a escritura que diz: E com os malfeitores foi contado.
І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».
29 E os que passavam blasfemavam dele, meneando as suas cabeças, e dizendo: Ah! tu que derribas o templo, e em três dias o edificas,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні.
30 Salva-te a ti mesmo, e desce da cruz.
Спаси Себе Самого, зійди з хреста!»
31 E da mesma maneira também os principais dos sacerdotes, com os escribas, diziam uns para os outros, zombando: Salvou os outros, e não pode salvar-se a si mesmo;
Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32 O Cristo, o Rei de Israel, desça agora da cruz, para que o vejamos e acreditemos. também os que com ele estavam crucificados o injuriavam.
Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
33 E, chegada a hora sexta, foram feitas trevas sobre toda a terra até à hora nona.
Близько шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
34 E, à hora nona, Jesus exclamou com grande voz, dizendo: Eloi, Eloi, lama sabachthani? que, traduzido, é: Deus meu, Deus meu, porque me desamparaste?
А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)
35 E alguns dos que ali estavam, ouvindo isto, diziam: Eis que chama por Elias.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!»
36 E um deles correu a encher uma esponja de vinagre, e, pondo-a numa cana, deu-lho a beber, dizendo: deixai, vejamos se virá Elias tirá-lo.
Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!»
37 E Jesus, dando um grande brado, expirou.
Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа.
38 E o véu do templo se rasgou em dois, do alto a baixo.
Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу.
39 E o centurião, que estava defronte dele, vendo que assim clamando expirara, disse: Verdadeiramente este homem era o Filho de Deus.
Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
40 E também ali estavam algumas mulheres, olhando de longe, entre as quais estavam também Maria Magdalena, e Maria, mãe de Thiago, o menor, e de José, e Salomé;
Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія.
41 As quais também o seguiam, e o serviam, quando estava na Galiléia; e muitas outras, que tinham subido com ele a Jerusalém.
Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
42 E, chegada a tarde, porquanto era o dia da preparação, isto é, a véspera do sábado,
Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, –
43 Chegou José d'Arimathea, senador honrado, que também esperava o reino de Deus, e ousadamente foi a Pilatos, e pediu o corpo de Jesus.
прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса.
44 E Pilatos se maravilhou de que já estivesse morto. E, chamando o centurião, perguntou-lhe se já havia muito que tinha morrido.
Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер.
45 E, tendo-se certificado pelo centurião, deu o corpo a José,
Довідавшись від сотника, [що Ісус дійсно помер], він віддав тіло Йосифові.
46 O qual comprou um lençol fino, e, tirando-o da cruz, o envolveu no lençol, e o depositou num sepulcro lavrado numa rocha; e revolveu uma pedra para a porta do sepulcro.
[Йосиф] купив льняну тканину і, знявши [тіло Ісуса], обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь.
47 E Maria Magdalena e Maria mãe de José olhavam onde o punham.
Марія Магдалина та Марія, [мати] Йосії, дивилися, де Його поховали.
