Lucas 19
1 E, tendo Jesus entrado em Jericó, ia passando.
Ісус зайшов у Єрихон та проходив через місто.
2 E eis que havia ali um varão chamado Zaqueu; e este era um dos principais dos publicanos, e era rico.
І ось один багатий чоловік, на ім’я Закхей, який був старший над митниками,
3 E procurava ver quem era Jesus, e não podia, por causa da multidão, porque era de pequena estatura.
бажав бачити Ісуса, але через натовп не міг, оскільки був малого зросту.
4 E, correndo adiante, subiu a uma figueira brava para o ver; porque havia de passar por ali.
Тоді побіг уперед та заліз на шовковицю, щоб побачити Ісуса, бо тією дорогою Він мав проходити.
5 E, quando Jesus chegou àquele lugar, olhando para cima, viu-o e disse-lhe: Zaqueu, desce depressa, porque hoje me convém pousar em tua casa.
Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору та промовив до нього: ―Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Я повинен залишитись у твоєму домі.
6 E, apressando-se, desceu, e recebeu-o gostoso.
Той поспішно зліз і радо прийняв Його.
7 E, vendo todos isto, murmuravam, dizendo que entrara para ser hóspede de um homem pecador.
Побачивши це, усі почали нарікати говорячи: ―Він зайшов у гостину до грішного чоловіка.
8 E, levantando-se Zaqueu, disse ao Senhor: Senhor, eis que eu dou aos pobres metade dos meus bens; e, se em alguma coisa tenho defraudado alguém, o restituo quadruplicado.
Закхей же встав та сказав Господеві: ―Господи! Половину свого майна я віддаю бідним і, якщо когось чимось обманув, повертаю вчетверо.
9 E disse-lhe Jesus: Hoje houve salvação nesta casa, porquanto também este é filho de Abraão:
Тоді Ісус сказав йому: ―Сьогодні спасіння прийшло в цей дім, адже й він син Авраама.
10 Porque o Filho do homem veio buscar e salvar o que se havia perdido.
Бо Син Людський прийшов знайти та спасти загублене.
11 E, ouvindo eles estas coisas, ele proseguiu, e disse uma parábola; porquanto estava perto de Jerusalém, e cuidavam que logo se havia de manifestar o reino de Deus.
Тим, хто це слухав, Ісус розповів притчу, бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже має з’явитися негайно.
12 Disse pois: Um certo homem nobre partiu para uma terra remota, a tomar para si um reino e voltar depois.
Отже, Він сказав: —Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати царство та повернутися.
13 E, chamando dez servos seus, deu-lhes dez minas, e disse-lhes: negociai até que eu venha.
Покликавши десятьох рабів, він роздав їм десять міні сказав їм: «Вкладіть ці гроші в діло, доки я не повернуся!»
14 Mas os seus cidadãos aborreciam-no, e mandaram após ele embaixadores, dizendo: Não queremos que este reine sobre nós.
Але жителі цієї країни ненавиділи його й надіслали посланців слідом за ним, щоб сказати: «Не бажаємо, щоб він царював над нами!»
15 E aconteceu que, voltando ele, havendo tomado o reino, disse que lhe chamassem aqueles servos, a quem tinha dado o dinheiro, para saber o que cada um tinha ganhado, negociando.
Отримавши царську владу, він повернувся та покликав до себе рабів, котрим роздав гроші, аби дізнатися, який вони отримали прибуток.
16 E veio o primeiro, dizendo: Senhor, a tua mina rendeu dez minas.
Перший прийшов і сказав: «Господарю, твоя міна принесла десять мін!»
17 E ele lhe disse: Bem está, servo bom, porque no mínimo foste fiel, sobre dez cidades terás autoridade.
Господар сказав: «Добре, хороший та вірний рабе! За те, що ти був вірний у малому, отримай владу над десятьма містами!»
18 E veio o segundo, dizendo: Senhor, a tua mina grangeou cinco minas.
Прийшов другий та сказав: «Господарю, твоя міна принесла п’ять мін!»
19 E a este disse também: Sê tu também sobre cinco cidades.
Господар сказав: «І ти володій п’ятьма містами!»
20 E veio outro, dizendo: Senhor, aqui está a tua mina, que guardei num lenço;
Прийшов третій і сказав: «Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав, загорнувши в хустину.
21 Porque tive medo de ti, que és homem rigoroso, que tomas o que não puseste, e segas o que não semeaste.
Я боявся тебе, бо ти жорстока людина: ти береш те, чого не клав, і жнеш там, де не сіяв!»
22 Porém ele lhe disse: Servo maligno, pela tua boca te julgarei; sabias que eu sou homem rigoroso, que tomo o que não pus, e sego o que não semeei;
Господар відповів: «Зі слів твоїх тебе судитиму, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру те, чого не поклав, і жну там, де не сіяв?
23 Porque não meteste pois o meu dinheiro no banco, e eu, vindo, o demandaria com os juros?
Чому ж ти не вклав мого срібла в банк, щоб я, повернувшись, отримав своє з прибутком?»
24 E disse aos que estavam com ele: tirai-lhe a mina, e dai-a ao que tiver dez minas.
І сказав присутнім: «Заберіть від нього міну й віддайте тому, хто має десять мін».
25 (E disseram lhe eles: Senhor, tem dez minas).
Вони відповіли: «Господарю, він має десять мін!»
26 Pois eu vos digo que a qualquer que tiver ser-lhe-á dado, mas ao que não tiver até o que tem lhe será tirado.
Кажу вам, – сказав Він, – тому, хто має, додасться, і матиме надмірно, а від того, хто не має, і те, що має, забереться.
27 Porém trazei aqui aqueles meus inimigos que não quizeram que eu reinasse sobre eles, e matai-os diante de mim.
А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте переді мною.
28 E, dito isto, ia caminhando adiante, subindo para Jerusalém.
Сказавши це, Ісус пішов далі в Єрусалим.
29 E aconteceu que, chegando perto de Bethphage, e de Bethania, ao monte chamado das Oliveiras, mandou dois dos seus discípulos,
Коли наблизився до Вітфагії та Віфанії, до гори, що зветься Оливною, Він надіслав двох учнів
30 Dizendo: Ide à aldeia que está defronte, e ai, ao entrar, achareis preso um jumentinho em que nenhum homem ainda se assentou; soltai-o e trazei-o;
та сказав: «Ідіть у село, яке перед вами, і як зайдете, то знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
31 E, se alguém vos perguntar: Porque o soltais? assim lhe direis: Porque o Senhor o há de míster.
Якщо хтось спитає вас: „Чому ви відв’язуєте його?“, скажіть: „Господь потребує його“».
32 E, indo os que haviam sido mandados, acharam como lhes dissera.
Посланці пішли й знайшли все так, як Ісус сказав їм.
33 E, soltando o jumentinho, seus donos lhes disseram: Porque soltais o jumentinho?
Коли вони відв’язували осля, господарі спитали їх: ―Чому відв’язуєте осля?
34 E eles disseram: O Senhor o há de míster.
Вони відповіли: ―Господь потребує його!
35 E trouxeram-no a Jesus: e, lançando sobre o jumentinho os seus vestidos, puseram a Jesus em cima.
І привели осля до Ісуса та, накинувши на нього свій одяг, посадили Ісуса.
36 E, indo ele, estendiam no caminho os seus vestidos.
Коли Він їхав, [люди] стелили свій одяг по дорозі.
37 E, quando já chegava perto da descida do monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos, regozijando-se, começou a dar louvores a Deus em alta voz, por todas as maravilhas que tinham visto,
А коли Він наблизився до схилу Оливної гори, безліч учнів почали радісно та голосно прославляти Бога за всі чудеса, які вони бачили.
38 Dizendo: bendito o Rei que vem em nome do Senhor; paz no céu, e glória nas alturas.
Вони викрикували: «Благословенний Цар, Який іде в ім’я Господа!» «Мир на небі й слава на висоті!»
39 E disseram-lhe dentre a multidão alguns dos fariseus: Mestre, repreende os teus discípulos.
Деякі фарисеї з натовпу казали Ісусові: ―Учителю, заборони Своїм учням!
40 E, respondendo ele, disse-lhes: Digo-vos que, se estes se calarem, logo as pedras clamarão.
Але Він відповів: ―Кажу вам: якщо вони замовкнуть, кричатиме каміння!
41 E, quando já ia chegando, vendo a cidade, chorou sobre ela,
Коли вони наблизились до Єрусалима й побачили місто, Ісус заплакав над ним.
42 Dizendo: Ah! se tu conhecesses também, ao menos neste teu dia, o que à tua paz pertence! mas agora isto está encoberto aos teus olhos.
Він сказав: «Коли б зрозуміло ти сьогодні, що могло принести тобі мир! Але тепер це приховано від очей твоїх!
43 Porque dias virão sobre ti, em que os teus inimigos te cercarão de trincheiras, e te sitiarão, e te estreitarão de todas as bandas;
Прийдуть дні, коли вороги твої оточать тебе валом, обляжуть та стиснуть тебе звідусюди!
44 E te derribarão, a ti e aos teus filhos que dentro de ti estiverem; e não deixarão em ti pedra sobre pedra, porquanto não conheceste o tempo da tua visitação.
Вони знищать тебе та вб’ють твоїх дітей, не залишать каменя на камені в тобі, бо ти не впізнало часу твоїх відвідин».
45 E, entrando no templo, começou a expulsar todos os que nele vendiam e compravam,
Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував [там].
46 Dizendo-lhes: Está escrito: A minha casa é casa de oração; mas vós fizestes dela covil de salteadores.
Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде Домом Молитви“, а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
47 E todos os dias ensinava no templo, e os principais dos sacerdotes, e os escribas, e os principais do povo procuravam mata-lo.
Ісус навчав у Храмі щодня. А первосвященники, книжники та старійшини народу шукали нагоди вбити Його.
48 E não achavam meio de o fazer, porque todo o povo pendia para ele, escutando-o.
Однак не знали, як це зробити, бо весь народ тримався біля Нього, слухаючи Його уважно.
