João 11
1 Estava então enfermo um certo Lázaro, de Bethania, aldeia de Maria e de Martha, sua irmã.
Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.
2 E Maria era a que ungiu o Senhor com unguênto, e lhe enxugou os pés com os seus cabelos; cujo irmão Lázaro estava enfermo.
А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.
3 Mandaram-lhe pois suas irmãs dizer: Senhor, eis que está enfermo aquele que tu amas.
Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“
4 E Jesus, ouvindo isto, disse: Esta enfermidade não é para morte, mas para glória de Deus; para que o Filho de Deus seja glorificado por ela.
Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
5 Ora Jesus amava a Martha, e a sua irmã e a Lázaro.
А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
6 Ouvindo pois que estava enfermo, ficou ainda dois dias no lugar onde estava.
А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
7 Depois disto, disse aos seus discípulos: Vamos outra vez para a Judeia.
Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.
8 Dizem-lhe os discípulos: rabi, ainda agora os judeus procuravam apedrejar-te, e tornas para lá?
Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“
9 Jesus respondeu: Não há doze horas no dia? Se alguém andar de dia, não tropeça, porque vê a luz deste mundo;
Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.
10 Mas, se alguém andar de noite, tropeça, porque nele não há luz.
А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.
11 Isto falou; e depois disse-lhes: Lázaro, o nosso amigo, dorme, mas vou desperta-lo do sono.
Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.
12 Disseram pois os seus discípulos: Senhor, se dorme, estará salvo.
А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.
13 Mas Jesus dizia isto da sua morte; eles, porém, cuidavam que falava do repouso do dormir.
Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.
14 Então pois Jesus disse-lhes claramente: Lázaro está morto;
Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.
15 E folgo, por amor de vós, de que eu lá não estivesse, para que acrediteis: porém vamos ter com ele.
І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього“.
16 Disse pois Tomé, chamado Didimo, aos condiscípulos: Vamos nós também, para morrermos com ele.
Сказав же Хома, називаний Близню́к, до співучнів: „Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати“.
17 Chegando pois Jesus, achou que já havia quatro dias que estava na sepultura
Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
18 (Ora Bethania distava de Jerusalém quase quinze estadios).
А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
19 E muitos dos judeus tinham ido consolar a Martha e a Maria, acerca de seu irmão.
І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
20 Ouvindo pois Martha que Jesus vinha, saiu-lhe ao encontro: Maria, porém, ficou assentada em casa.
Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
21 Disse pois Martha a Jesus: Senhor, se tu estivesses aqui, meu irmão não teria morrido.
І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
22 Mas também agora sei que tudo quanto pedires a Deus Deus to dará.
Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
23 Disse-lhe Jesus: Teu irmão há de resuscitar.
Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
24 Disse-lhe Martha: Eu sei que há de resuscitar na ressurreição do último dia.
Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
25 Disse-lhe Jesus: Eu sou a ressurreição e a vida; quem crê em mim, ainda que esteja morto, viverá;
Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, — повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?“ (aiōn g165)
27 Disse-lhe ela: Sim, Senhor, creio que tu és o Cristo, o Filho de Deus, que havia de vir ao mundo.
Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
28 E, dito isto, partiu, e chamou em segredo a Maria, sua irmã, dizendo: O Mestre está cá, e chama-te.
І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
29 Ela, ouvindo isto, levantou-se logo, e foi ter com ele.
А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
30 Porque ainda Jesus não tinha chegado à aldeia, mas estava no lugar onde Martha o encontrara.
А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31 Vendo pois os judeus, que estavam com ela em casa e a consolavam, que Maria apressadamente se levantara e saira, seguiram-na, dizendo: vai ao sepulcro para chorar ali.
Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
32 Tendo pois Maria chegado aonde Jesus estava, e vendo-o, lançou-se aos seus pés, dizendo-lhe: Senhor, se tu estivesses aqui, meu irmão não teria morrido.
Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
33 Jesus pois, vendo-a chorar, e os judeus que com ela vinham também chorando, moveu-se muito em espírito, e perturbou-se.
А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
34 E disse: Onde o pusestes? Disseram-lhe: Senhor, vem, e vê.
і сказав: „Де його ви поклали?“Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
35 Jesus chorou.
I заплакав Ісус.
36 Disseram pois os judeus: vede como o amava.
А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
37 E alguns deles disseram: Não podia este, que abriu os olhos ao cego, fazer também com que este não morresse?
А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
38 Jesus pois, movendo-se outra vez muito em si mesmo, vem ao sepulcro; e era uma caverna, e tinha uma pedra posta sobre ela.
Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.
39 Disse Jesus: tirai a pedra. Martha, irmã do defunto, disse-lhe: Senhor, já cheira mal, porque é já de quatro dias.
Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.
40 Disse-lhe Jesus: Não te hei dito que, se creres, verás a glória de Deus?
Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“
41 Tiraram pois a pedra de onde o defunto jazia. E Jesus, levantando os olhos para o céu, disse: Pai, graças te dou, por me haveres ouvido.
І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
42 Pois eu bem sei que sempre me ouves, mas eu disse isto por causa da multidão que está em redor, para que creiam que tu me enviaste.
Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.
43 E, tendo dito isto, clamou com grande voz: Lázaro, sai para fora.
І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
44 E o defunto saiu, tendo as mãos e pés ligados com faixas, e o seu rosto envolto num lenço. Disse-lhes Jesus: desligai-o, e deixai-o ir
І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.
45 Muitos pois dentre os judeus, que tinham vindo a Maria, e que tinham visto o que Jesus fizera, creram nele.
І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
46 Mas alguns deles foram ter com os fariseus, e disseram-lhes o que Jesus tinha feito.
А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.
47 Depois os principais dos sacerdotes e os fariseus formaram conselho, e diziam: Que faremos? porque este homem faz muitos sinais.
Тоді первосвященики та фарисеї скли́кали раду й казали: „Що́ маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
48 Se o deixamos assim, todos crerão nele, e os romanos virão, e tirar-nos-ão o nosso lugar e a nação.
Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, — і при́йдуть римля́ни, та й ві́зьмуть нам і край, і наро́д!“
49 E um deles, chamado Caiphas, que era sumo sacerdote naquele ano, lhes disse: Vós nada sabeis,
А один із них, Кайя́фа, що був первосвящеником року того́, промовив до них: „Ви нічо́го не знаєте,
50 Nem considerais que nos convém que um homem morra pelo povo, e que não pereça toda a nação.
і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
51 Ora ele não disse isto de si mesmo, mas, sendo o sumo sacerdote naquele ano, profetizou que Jesus devia morrer pela nação.
А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,
52 E não somente pela nação, mas também para ajuntar em um corpo os filhos de Deus, que andavam dispersos.
і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.
53 Desde aquele dia, pois, consultavam-se para o matarem.
Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.
54 Jesus, pois, já não andava manifestamente entre os judeus, mas retirou-se dali para a terra junto do deserto, para uma cidade chamada Ephraim; e ali andava com os seus discípulos.
І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
55 E estava próxima a pascoa dos judeus, e muitos daquela terra subiram a Jerusalém antes da pascoa para se purificarem.
Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.
56 Buscavam pois a Jesus, e diziam uns aos outros, estando no templo: Que vos parece? Não virá à festa?
І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“
57 Ora os principais dos sacerdotes e os fariseus tinham dado ordem para que, se alguém soubesse onde ele estava, o denunciasse, para o prenderem.
А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
