Jó 27
1 E proseguiu Job em proferir o seu dito, e disse:
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 Vive Deus, que desviou a minha causa, e o Todo-poderoso, que amargurou a minha alma.
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 Que, enquanto em mim houver alento, e o sopro de Deus nos meus narizes,
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 Não falarão os meus lábios iniquidade, nem a minha língua pronunciará engano.
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 Longe de mim que eu vos justifique: até que eu expire, nunca apartarei de mim a minha sinceridade.
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 A minha justiça me apegarei e não a largarei: não me remorderá o meu coração em toda a minha vida.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 Seja como o ímpio o meu inimigo, e o que se levantar contra mim como o perverso.
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 Porque qual será a esperança do hipócrita, havendo sido ávaro, quando Deus lhe arrancar a sua alma?
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 Porventura Deus ouvirá o seu clamor, sobrevindo-lhe a tribulação?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 Ou deleitar-se-á no Todo-poderoso? ou invocará a Deus em todo o tempo?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 Ensinar-vos-ei acerca da mão de Deus, e não vos encobrirei o que está com o Todo-poderoso.
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 Eis que todos vós já o vistes: porque pois vos desvaneceis na vossa vaidade?
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 Esta pois é a porção do homem ímpio para com Deus, e a herança, que os tiranos receberão do Todo-poderoso.
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 Se os seus filhos se multiplicarem, será para a espada, e os seus renovos se não fartarão de pão.
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 Os que ficarem dele na morte serão enterrados, e as suas viúvas não chorarão.
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Se amontoar prata como pó, e aparelhar vestidos como lodo;
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 Ele os aparelhará, porém o justo os vestirá, e o inocente repartirá a prata.
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 E edificará a sua casa como a traça, e como o guarda que faz a cabana.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 Rico se deita, e não será recolhido: seus olhos abre, e ele não será.
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 Pavores se apoderam dele como águas: de noite o arrebatará a tempestade.
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 O vento oriental o levará, e ir-se-á, e o tempestuoso o arrebatará do seu lugar.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 E Deus lançará isto sobre ele, e não lhe poupará; irá fugindo da sua mão.
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Cada um baterá contra ele as palmas das mãos, e do seu lugar o assobiará.
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
