Jó 22
1 Então respondeu Eliphaz o temanita, e disse:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Porventura o homem será de algum proveito a Deus? antes a si mesmo o prudente será proveitoso.
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Ou tem o Todo-poderoso prazer em que tu sejas justo? ou lucro algum que tu faças perfeitos os teus caminhos?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Ou te repreende, pelo temor que tem de ti? ou entra contigo em juízo?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Porventura não é grande a tua malícia? e sem termo as tuas iniquidades?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Porque penhoraste a teus irmãos sem causa alguma, e aos nus despiste os vestidos.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 Não deste de beber água ao cançado, e ao faminto retiveste o pão.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 Mas para o violento era a terra, e o homem tido em respeito habitava nela.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 As viúvas despediste vazias, e os braços dos órfãos foram quebrantados.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Por isso é que estás cercado de laços, e te perturbou um pavor repentino,
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Ou as trevas que não vês, e a abundância d'água que te cobre.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Porventura Deus não está na altura dos céus? olha pois para o cume das estrelas, quão levantadas estão.
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 E dizes que sabe Deus disto? porventura julgará por entre a escuridão?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 As nuvens são escondedura para ele, para que não veja: e passeia pelo circuito dos céus.
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Porventura consideraste a vereda do século passado, que pisaram os homens iníquos?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Os quais foram arrebatados antes do seu tempo: sobre cujo fundamento um dilúvio se derramou.
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Diziam a Deus: Retira-te de nós. E que é o que o Todo-poderoso lhes fez?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Sendo ele o que enchera de bens as suas casas: mas o conselho dos ímpios esteja longe de mim.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Os justos o viram, e se alegravam, e o inocente escarneceu deles.
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Porquanto o nosso estado não foi destruído, mas o fogo consumiu o resto deles.
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Acostuma-te pois a ele, e tem paz, e assim te sobrevirá o bem.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Aceita, peço-te, a lei da sua boca, e põe as suas palavras no teu coração.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Se te converteres ao Todo-poderoso, serás edificado: afasta a iniquidade da tua tenda.
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Então amontoarás ouro como pó, e o ouro de Ophir como pedras dos ribeiros.
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 E até o Todo-poderoso te será por ouro, e a tua prata amontoada.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Porque então te deleitarás no Todo-poderoso, e levantarás o teu rosto para Deus.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Deveras orarás, a ele, e ele te ouvirá, e pagarás os teus votos.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Determinando tu algum negócio, ser-te-á firme, e a luz brilhará em teus caminhos.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Quando abaterem, então tu dirás: Haja exaltação: e Deus salvará ao humilde.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 E livrará até ao que não é inocente; porque fica livre pela pureza de tuas mãos.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
