Jó 12
1 Então Job respondeu, e disse:
А Йов відповів та й сказав:
2 Na verdade, que só vós sois o povo, e convosco morrerá a sabedoria.
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 Também eu tenho um coração como vós, e não vos sou inferior: e quem não sabe tais coisas como estas?
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Eu sou irrisão aos meus amigos; eu, que invoco a Deus, e ele me responde; o justo e o reto servem de irrisão.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Tocha desprezível é na opinião do que está descançado, aquele que está pronto a tropeçar com os pés.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 As tendas dos assoladores tem descanço, e os que provocam a Deus estão seguros; nas suas mãos Deus lhes põe tudo.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Mas, pergunta agora às bestas, e cada uma delas to ensinará: e às aves dos céus, e elas to farão saber;
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Ou fala com a terra, e ela to ensinará: até os peixes do mar to contarão.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Quem não entende por todas estas coisas que a mão do Senhor faz isto?
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Em cuja mão está a alma de tudo quanto vive, e o espírito de toda a carne humana.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Porventura o ouvido não provará as palavras, como o paladar gosta as comidas?
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
12 Com os idosos está a sabedoria, e na longura de dias o entendimento.
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Com ele está a sabedoria e a força: conselho e entendimento tem.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Eis que ele derriba, e não se reedificará: encerra o homem, e não se lhe abrirá.
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Eis que ele retém as águas, e se secam; e as larga, e transtornam a terra.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 Com ele está a força e a sabedoria: seu é o errante e o que o faz errar.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Aos conselheiros leva despojados, e aos juízes faz desvairar.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 Solta a atadura dos reis, e ata o cinto aos seus lombos.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 Aos príncipes leva despojados, aos poderosos transtorna.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Aos acreditados tira a fala, e toma o entendimento aos velhos.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 Derrama desprezo sobre os príncipes, e afrouxa o cinto dos violentos.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 As profundezas das trevas manifesta, e a sombra da morte traz à luz.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 Multiplica as gentes e as faz perecer; espalha as gentes, e as guia.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
24 Tira o coração aos chefes das gentes da terra, e os faz vaguear pelos desertos, sem caminho.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 Nas trevas andam às apalpadelas, sem terem luz, e os faz desatinar como ébrios.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
