Oséias 7
1 Sarando eu a Israel, se descobriu a iniquidade de Ephraim, como também as maldades de Samaria, porque obraram a falsidade; e o ladrão entra, e a tropa dos salteadores despoja por fora.
Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
2 E não dizem no seu coração que eu me lembro de toda a sua maldade: agora, pois, os cercam as suas obras; diante da minha face estão.
І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
3 Com a sua malícia alegram ao rei, e com as suas maneiras aos príncipes.
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
4 Todos juntamente adulteram: semelhantes são ao forno aceso pelo padeiro, que cessa de vigiar, depois que amassou a massa, até que seja levedada.
Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
5 E o dia do nosso rei os príncipes o fazem adoecer, por esquentamento do vinho: estende a sua mão com os escarnecedores.
У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
6 Porque, como um forno, aplicaram o coração, emboscando-se; toda a noite dorme o seu padeiro, pela manhã arde como fogo de chama.
Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
7 Todos juntos se esquentam como o forno, e consomem os seus juízes: todos os seus reis caem, ninguém entre eles há que clame a mim.
Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
8 Ephraim com os povos se mistura; Ephraim é um bolo que não foi virado.
Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
9 Estrangeiros lhe comeram a força, e não o sabe; também as cãs se espalharam sobre ele, e não o sabe.
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
10 E a soberba de Israel testificará em sua face; e não voltarão para o Senhor seu Deus, nem o buscarão em tudo isto.
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
11 Porque Ephraim é como uma pomba enganada, sem entendimento: invocam o Egito, vão para a Assyria.
А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12 Quando forem, sobre eles estenderei a minha rede, e como aves do céu os farei descer: castiga-los-ei, conforme ao que eles tem ouvido na sua congregação.
Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
13 Ai deles, porque fugiram de mim: destruição sobre eles, porque se rebelaram contra mim: eu os remi, porém falam mentiras contra mim.
Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
14 E não clamaram a mim do seu coração, quando davam uivos nas suas camas; para o trigo e para o vinho se ajuntam, mas contra mim se rebelam.
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
15 Eu os castiguei, e lhes esforcei os braços, mas pensam mal contra mim.
А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
16 Tornaram-se, mas não ao altíssimo. Fizeram-se como um arco enganoso: caem à espada os seus príncipes, por causa da colera da sua língua; este será o seu escarneio na terra do Egito.
Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!
