Gálatas 4
1 Digo, pois, que todo o tempo que o herdeiro é menino, em nada difere do servo, ainda que seja senhor de tudo;
Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
2 Mas está debaixo dos tutores e curadores até ao tempo determinado pelo pai.
але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
3 Assim também nós, quando éramos meninos, estávamos reduzidos à servidão debaixo dos primeiros rudimentos do mundo.
Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
4 Mas, vindo a plenitude dos tempos, Deus enviou o seu Filho, nascido de mulher, nascido sob a lei,
Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
5 Para remir os que estavam debaixo da lei, a fim de recebermos a adoção de filhos.
щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
6 E, porque sois filhos, Deus enviou aos vossos corações o espírito de seu Filho, que clama: Abba, Pai.
А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
7 Assim que já não és mais servo, mas filho; e, se és filho, és também herdeiro de Deus por Cristo.
Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
8 Mas, quando não conhecieis Deus, servieis aos que por natureza não são deuses.
Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
9 Porém agora, conhecendo Deus, ou, antes, sendo conhecidos de Deus, como tornais outra vez a esses rudimentos fracos e pobres, aos quais de novo quereis servir?
А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Guardais dias, e meses, e tempos, e anos.
Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
11 Temo por vós, que não haja trabalhado em vão para convosco.
Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
12 Irmãos, rogo-vos, que sejais como eu, porque também eu sou como vós: nenhum mal me fizestes.
Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
13 E vós sabeis que primeiro vos anunciei o Evangelho com fraqueza da carne;
І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
14 E não rejeitastes, nem desprezastes a tentação que tinha na minha carne, antes me recebestes como um anjo de Deus, como Jesus Cristo mesmo.
ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
15 Qual era logo a vossa benaventurança? Porque vos dou testemunho de que, se possível fôra, arrancarieis os vossos olhos, e mos darieis.
Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
16 Fiz-me acaso vosso inimigo, dizendo a verdade?
Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
17 Tem zelo por vós, não como convém; mas querem excluir-vos, para que vós tenhais zelo por eles.
Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
18 É bom ser zeloso, mas sempre do bem, e não somente quando estou presente convosco.
То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
19 Meus filhinhos, por quem de novo sinto as dores de parto, até que Cristo seja formado em vós:
Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
20 Eu bem quizera agora estar presente convosco, e mudar a minha voz; porque estou em dúvida a vosso respeito.
Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
21 Dizei-me, os que quereis estar debaixo da lei, não ouvis vós a lei?
Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
22 Porque está escrito que Abraão teve dois filhos, um da escrava, e outro da livre.
Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
23 Mas o que era da escrava nasceu segundo a carne, porém o que era da livre por promessa.
Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
24 O que se entende por alegoria; porque estes são os dois concertos; um, do monte Sinai, gerando para a servidão, que é Agar.
Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
25 Ora Agar é Sinai, um monte da Arábia, e corresponde à Jerusalém que agora existe, que é escrava com seus filhos.
Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
26 Mas a Jerusalém que é de cima é livre; a qual é mãe de todos nós
А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
27 Porque está escrito: Alegra-te, estéril, que não pares: esforça-te e clama, tu que não estás de parto; porque os filhos da solitária são mais do que os da que tem marido.
Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
28 Porém nós, irmãos, somos filhos da promessa como Isaac.
А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
29 Mas, como então, aquele que era gerado segundo a carne perseguia o que era gerado segundo o espírito, assim é também agora.
Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Mas que diz a escritura? Lança fora a escrava e seu filho, porque de modo algum o filho da escrava herdará com o filho da livre.
Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
31 De maneira que, irmãos, somos filhos, não da escrava, mas da livre.
Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
