2 Coríntios 12

1 Em verdade que não convém glóriar-me; mas passarei às visões e revelações do Senhor.

Я змушений хвалитися, хоча немає в цьому користі. Усе ж перейду до видінь та одкровень від Господа.

2 Conheço um homem em Cristo que há quatorze anos (se no corpo não sei, se fora do corpo não sei: Deus o sabe) foi arrebatado até ao terceiro céu.

Я знаю одного чоловіка в Христі, який чотирнадцять років тому, – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, – був підхоплений до третього неба.

3 E sei que o tal homem (se no corpo, se fora do corpo, não sei; Deus o sabe)

Також я знаю, що той чоловік – чи був у тілі, чи то поза тілом, не знаю, Бог знає, –

4 Foi arrebatado ao paraíso; e ouviu palavras inefáveis, de que ao homem não é lícito falar.

був підхоплений до раю та почув невимовні слова, яких людині не дано казати.

5 De um tal me glóriarei eu, mas de mim mesmo não me glóriarei, senão nas minhas fraquezas.

Таким чоловіком я буду хвалитися; собою ж хвалитися не буду, хіба що своїми слабкостями.

6 Porque, se quizer glóriar-me, não serei néscio, porque direi a verdade; porém deixo isto, para que ninguém cuide de mim mais do que em mim vê ou de mim ouve.

Якби я навіть і захотів похвалитися, то не буду нерозсудливим, адже казатиму правду. Проте я утримуюсь, щоби хтось не подумав про мене більше, ніж бачить у мені та чує від мене.

7 E para que me não exaltasse pelas excelências das revelações, foi-me dado um espinho na carne, a saber, um mensageiro de Satanás para me esbofetear, para que me não exalte.

А щоб я не загордився величчю одкровень, дана мені колючка в тіло, посланець сатани, аби мене бити, щоб я не величався.

8 Á cerca do qual três vezes orei ao Senhor para que se desviasse de mim.

Я тричі просив Господа, щоб Він забрав її від мене.

9 E disse-me: A minha graça te basta, porque o meu poder se aperfeiçoa na fraqueza. De boa vontade pois me glóriarei nas minhas fraquezas, para que em mim habite o poder de Cristo.

Але Він сказав мені: «Моєї благодаті для тебе достатньо, адже сила Мояв слабкості стає довершеною». Тож я з радістю хвалитимуся моєю слабкістю, щоб у мені оселилася Христова сила.

10 Pelo que sinto prazer nas fraquezas, nas injúrias, nas necessidades, nas perseguições, nas angústias por amor de Cristo. Porque quando estou fraco então sou forte.

Тому я задоволений слабкостями, горем, переслідуваннями та труднощами заради Христа. Бо, коли я слабкий, тоді я сильний.

11 Fui néscio em glóriar-me; vós me constrangestes, porque eu devia ser louvado por vós, visto que em nada fui inferior aos mais excelentes apóstolos; ainda que nada sou.

Я став нерозумним, але ви змусили мене до цього! Це ви мали б мене рекомендувати, оскільки я нічим не гірший від цих «великих апостолів», хоч я і ніщо.

12 Os sinais do meu apostolado foram efetuados entre vós com toda a paciência, por sinais, prodígios e maravilhas.

Адже ознаки апостола були виявлені поміж вами у всякому терпінні, знаках, дивах та могутніх ділах.

13 Porque, em que tendes vós sido inferiores às outras igrejas, a não ser que eu mesmo vos não fui pesado? perdoai-me este agravo.

То чим ви були обділені у порівняні з іншими церквами? Хіба тим, що я сам не був тягарем для вас. Вибачте мені цю несправедливість!

14 Eis aqui estou pronto para terceira vez ir ter convosco, e não vos serei pesado, pois que não busco o que é vosso, mas sim a vós; porque não devem os filhos entesourar para seus pais, mas os pais para os filhos.

Ось я готовий прийти до вас утретє. Я не буду [вас] обтяжувати, бо мені не потрібне те, що вам належить, але ви [самі]. Адже не діти повинні накопичувати майно для батьків, а батьки – для дітей.

15 E eu de muito boamente gastarei, e me deixarei gastar pelas vossas almas, ainda que, amando-vos cada vez mais, seja menos amado.

Я охоче витрачу заради вас усе, що маю, і навіть віддам самого себе. Якщо люблю вас більше, то невже любитимете мене менше?

16 Porém seja assim; eu não vos fui pesado, mas, sendo astuto, vos tomei com dolo.

Хоч би як там було, я не обтяжував вас. Проте [ви кажете], що будучи хитрим, я впіймав вас підступністю.

17 Porventura aproveitei-me de vós por algum daqueles que vos enviei?

Хіба я коли-небудь використовував вас через тих, кого до вас посилав?

18 Roguei a Tito, e enviei com ele um irmão. Porventura Tito se aproveitou de vós? Não andamos porventura no mesmo espírito, sobre as mesmas pisadas?

Я попросив Тита прийти до вас і послав із ним брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ми не ходили в тому ж дусі? Хіба ми не ходили одним шляхом?

19 Cuidais que ainda nos desculpamos convosco? falamos em Cristo perante Deus, e tudo isto, ó amados, para vossa edificação.

Невже ви думаєте, що ми захищаємося перед вами? Ми говоримо перед Богом у Христі, і все це, любі, для вашого збудування.

20 Porque temo que, quando chegar, vos não ache tais quais eu quizera, e eu seja achado de vós tal qual vós não quizereis: que de alguma maneira não haja pendências, invejas, iras, porfias, detrações, mexericos, orgulhos, tumultos,

Адже я боюся, що, прийшовши, знайду вас не такими, як я хочу, а ви побачите мене не таким, як ви хочете. [Боюся виявити серед вас] сварки, заздрість, лють, самолюбство, наклепи, плітки, пихатість та безлад.

21 Para que, quando for outra vez, o meu Deus me não humilhe para convosco, e eu não chore por muitos daqueles que de antes pecaram, e não se arrependeram da imundícia, e fornicação, e desonestidade que cometeram.

[Боюся], що, коли я прийду знову, мій Бог упокорить мене перед вами, і мені [доведеться] оплакувати багатьох, що раніше згрішили й не покаялися в нечистоті, у статевій розпусті й у безсоромності, яким вони віддалися.