Salmos 77

1 Clamei ao Senhor com a minha voz: a Deus levantei a minha voz, e elle inclinou para mim os ouvidos.

Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.

2 No dia da minha angustia busquei ao Senhor: a minha mão se estendeu de noite, e não cessava; a minha alma recusava ser consolada.

У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.

3 Lembrava-me de Deus, e me perturbei: queixava-me, e o meu espirito desfallecia (Selah)

Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)

4 Sustentaste os meus olhos acordados: estou tão perturbado que não posso fallar.

Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.

5 Considerava os dias da antiguidade, os annos dos tempos antigos.

Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.

6 De noite chamei á lembrança o meu cantico: meditei em meu coração, e o meu espirito esquadrinhou.

Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:

7 Rejeitará o Senhor para sempre e não tornará a ser favoravel?

Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?

8 Cessou para sempre a sua benignidade? acabou-se já a promessa de geração em geração?

Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?

9 Esqueceu-se Deus de ter misericordia? ou encerrou elle as suas misericordias na sua ira? (Selah)

Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)

10 E eu disse: A minha enfermidade é esta: mas eu me lembrei dos annos da dextra do Altissimo.

Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».

11 Eu me lembrarei das obras do Senhor: certamente que eu me lembrarei das tuas maravilhas da antiguidade.

Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.

12 Meditarei tambem em todas as tuas obras, e fallarei dos teus feitos.

Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.

13 O teu caminho, ó Deus, está no sanctuario. Quem é Deus tão grande como o nosso Deus?

Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?

14 Tu és o Deus que fazes maravilhas: tu fizeste notoria a tua força entre os povos.

Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.

15 Com o teu braço remiste o teu povo, os filhos de Jacob e de José (Selah)

Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)

16 As aguas te viram, ó Deus, as aguas te viram, e tremeram; os abysmos tambem se abalaram.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.

17 As nuvens lançaram agua, os céus deram um som; as tuas frechas correram d'uma para outra parte.

Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.

18 A voz do teu trovão estava no céu; os relampagos alumiaram o mundo; a terra se abalou e tremeu.

Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.

19 O teu caminho é no mar, e as tuas veredas nas grandes aguas, e os teus passos não são conhecidos.

Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.

20 Guiaste o teu povo, como a um rebanho, pela mão de Moysés e d'Aarão.

Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.