Salmos 38
1 A Senhor, não me reprehendas na tua ira, nem me castigues em teu furor.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Porque as tuas frechas se cravaram em mim, e a tua mão sobre mim desceu.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Não ha coisa sã na minha carne, por causa da tua colera; nem ha paz em meus ossos, por causa do meu peccado.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Pois já as minhas iniquidades sobrepassam a minha cabeça: como carga pesada são de mais para as minhas forças.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 As minhas chagas cheiram mal e estão corruptas, por causa da minha loucura.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Estou encurvado, estou muito abatido, ando lamentando todo o dia.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Porque as minhas ilhargas estão cheias de ardor, e não ha coisa sã na minha carne.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Estou fraco e mui quebrantado; tenho rugido pela inquietação do meu coração.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Senhor, diante de ti está todo o meu desejo, e o meu gemido não te é occulto.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 O meu coração dá voltas, a minha força me falta; emquanto á luz dos meus olhos, ella me deixou.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Os meus amigos e os meus propinquos estão ao longe da minha chaga; e os meus parentes se pôem em distancia.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Tambem os que buscam a minha vida me armam laços, e os que procuram o meu mal fallam coisas que damnificam, e imaginam astucias todo o dia.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Mas eu, como surdo, não ouvia, e era como mudo que não abre a bocca.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 Assim eu sou como homem que não ouve, e em cuja bocca não ha reprovação.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Porque em ti, Senhor, espero; tu, Senhor meu Deus, me ouvirás.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Porque dizia eu: Ouve-me, para que se não alegrem de mim: quando escorrega o meu pé, elles se engrandecem contra mim.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Porque estou prestes a coxear; a minha dôr está constantemente perante mim.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Porque eu declararei a minha iniquidade; affligir-me-hei por causa do meu peccado.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Mas os meus inimigos estão vivos e são fortes, e os que sem causa me odeiam se engrandecem.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Os que dão mal pelo bem são meus adversarios, porquanto eu sigo o que é bom.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Não me desampares, Senhor, meu Deus, não te alongues de mim.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Apressa-te em meu auxilio, Senhor, minha salvação.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
