Salmos 35
1 Pleiteia, Senhor, com aquelles que pleiteiam comigo: peleja contra os que pelejam contra mim.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Pega do escudo e da rodela, e levanta-te em minha ajuda.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Tira da lança e obstroe o caminho aos que me perseguem; dize á minha alma: Eu sou a tua salvação.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Sejam confundidos e envergonhados os que buscam a minha vida: voltem atraz e envergonhem-se os que contra mim tentam mal.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Sejam como moinho perante o vento, o anjo do Senhor os faça fugir.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Seja o seu caminho tenebroso e escorregadio, e o anjo do Senhor os persiga.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Porque sem causa encobriram de mim a rede na cova, a qual sem razão cavaram para a minha alma.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Sobrevenha-lhe destruição sem o saber, e prenda-o a rede que occultou; caia elle n'essa mesma destruição.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 E a minha alma se alegrará no Senhor; alegrar-se-ha na sua salvação.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Todos os meus ossos dirão: Senhor, quem é como tu, que livras o pobre d'aquelle que é mais forte do que elle? sim, o pobre e o necessitado d'aquelle que o rouba.
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Falsas testemunhas se levantaram: depozeram contra mim coisas que eu não sabia.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Tornaram-me o mal pelo bem, roubando a minha alma.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Mas, quanto a mim, quando estavam enfermos, o meu vestido era o sacco; humilhava a minha alma com o jejum, e a minha oração voltava para o meu seio.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Portava-me como se elle fôra meu irmão ou amigo; andava lamentando e muito encurvado, como quem chora por sua mãe.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Mas elles com a minha adversidade se alegravam e se congregavam: os objectos se congregavam contra mim, e eu não o sabia; rasgavam-me, e não cessavam.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Como hypocritas zombadores nas festas, rangiam os dentes contra mim.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Senhor, até quando verás isto? resgata a minha alma das suas assolações, e a minha predilecta dos leões,
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Louvar-te-hei na grande congregação: entre muitissimo povo te celebrarei.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Não se alegrem os meus inimigos de mim sem razão, nem acenem com os olhos aquelles que me aborrecem sem causa.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Pois não fallam de paz; antes projectam enganar os quietos da terra.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Abrem a bocca de par em par contra mim, e dizem: Ólá, Ólá! os nossos olhos o viram.
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Tu, Senhor, o tens visto, não te cales: Senhor, não te alongues de mim;
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Desperta e acorda para o meu julgamento, para a minha causa, Deus meu, e Senhor meu.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Julga-me segundo a tua justiça, Senhor Deus meu, e não deixes que se alegrem de mim.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Não digam em seus corações: Eia, sus, alma nossa: não digam: Nós o havemos devorado.
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Envergonhem-se e confundam-se á uma os que se alegram com o meu mal; vistam-se de vergonha e de confusão os que se engrandecem contra mim.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Cantem e alegrem-se os que amam a minha justiça, e digam continuamente: O Senhor seja engrandecido, o qual ama a prosperidade do seu servo.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 E assim a minha lingua fallará da tua justiça e do teu louvor todo o dia.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
