Salmos 2

1 Porque se amotinam as gentes, e os povos imaginam a vaidade?

Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

2 Os reis da terra se levantam, e os principes consultam juntamente contra o Senhor e contra o seu ungido, dizendo:

Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

3 Rompamos as suas ataduras, e sacudamos de nós as suas cordas.

„Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

4 Aquelle que habita nos céus se rirá: o Senhor zombará d'elles.

Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

5 Então lhes fallará na sua ira, e no seu furor os turbará.

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

6 Eu porém ungi o meu Rei sobre o meu sancto monte de Sião.

„Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

7 Recitarei o decreto: o Senhor me disse: Tu és meu Filho, eu hoje te gerei.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Pede-me, e eu te darei as nações por herança, e os fins da terra por tua possessão.

Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

9 Tu os esmigalharás com uma vara de ferro; tu os despedaçarás como a um vaso de oleiro.

Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

10 Agora pois, ó reis, sêde prudentes; deixae-vos instruir, juizes da terra.

А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

11 Servi ao Senhor com temor, e alegrae-vos com tremor.

Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

12 Beijae ao Filho, para que se não ire, e pereçaes no caminho, quando em breve se accender a sua ira: bemaventurados todos aquelles que n'elle confiam.

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!