Salmos 147
1 Louvae ao Senhor, porque é bom cantar louvores ao nosso Deus, porque é agradavel; decoroso é o louvor.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 O Senhor edifica a Jerusalem, congrega os dispersos de Israel.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 Sara os quebrantados de coração, e lhes ata as suas feridas.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 Conta o numero das estrellas, chama-as a todas pelos seus nomes.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Grande é o nosso Senhor, e de grande poder; o seu entendimento é infinito.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 O Senhor eleva os humildes, e abate os impios até á terra.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Cantae ao Senhor em acção de graça; cantae louvores ao nosso Deus sobre a harpa.
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Elle é o que cobre o céu de nuvens, o que prepara a chuva para a terra, e o que faz produzir herva sobre os montes.
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 O que dá aos animaes o seu sustento, e aos filhos dos corvos, quando clamam.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 Não se deleita na força do cavallo, nem se compraz nas pernas do varão.
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 O Senhor se agrada dos que o temem e dos que esperam na sua misericordia.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Louva, ó Jerusalem, ao Senhor; louva, ó Sião, ao teu Deus.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 Porque fortaleceu os ferrolhos das tuas portas; abençôa aos teus filhos dentro de ti.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 Elle é o que põe em paz os teus termos, e da flôr da farinha te farta.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 O que envia o seu mandamento á terra, a sua palavra corre velozmente.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 O que dá a neve como lã, esparge a geada como cinza.
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 O que lança o seu gelo em pedaços; quem pode resistir ao seu frio?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 Manda a sua palavra, e os faz derreter; faz soprar o vento, e correm as aguas.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 Mostra a sua palavra a Jacob, os seus estatutos e os seus juizos a Israel.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 Não fez assim a nenhuma outra nação; e, emquanto aos seus juizos, não os conhecem. Louvae ao Senhor.
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
