Salmos 106
1 Louvae ao Senhor. Louvae ao Senhor, porque elle é bom, porque a sua misericordia dura para sempre.
Алілу́я!
2 Quem pode referir as obras poderosas do Senhor? Quem annunciará os seus louvores?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Bemaventurados os que guardam o juizo, o que obra justiça em todos os tempos.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Lembra-te de mim, Senhor, segundo a tua boa vontade para com o teu povo: visita-me com a tua salvação;
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 Para que eu veja os bens de teus escolhidos, para que eu me alegre com a alegria do teu povo, para que me glorie com a tua herança.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Nós peccámos com os nossos paes, commettemos a iniquidade, obrámos perversamente.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Nossos paes não entenderam as tuas maravilhas no Egypto; não se lembraram da multidão das tuas misericordias; antes o provocaram no mar, sim no Mar Vermelho.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Não obstante, elle os salvou por amor do seu nome, para fazer conhecido o seu poder.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Reprehendeu o Mar Vermelho e se seccou, e os fez caminhar pelos abysmos como pelo deserto.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 E os livrou da mão d'aquelle que os aborrecia, e os remiu da mão do inimigo.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 E as aguas cobriram os seus adversarios: nem um só d'elles ficou.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Então creram as suas palavras, e cantaram os seus louvores.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Porém cedo se esqueceram das suas obras; não esperaram o seu conselho,
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 Mas deixaram-se levar da cubiça no deserto, e tentaram a Deus na solidão.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 E elle lhes cumpriu o seu desejo, mas enviou magreza ás suas almas.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 E invejaram a Moysés no campo, e a Aarão, o sancto do Senhor.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Abriu-se a terra, e enguliu a Dathan, e cobriu a gente de Abiram.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 E um fogo se accendeu na sua gente: a chamma abrazou os impios.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Fizeram um bezerro em Horeb, e adoraram a imagem fundida.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 E converteram a sua gloria na figura de um boi que come herva.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Esqueceram-se de Deus, seu salvador, que fizera grandezas no Egypto,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Maravilhas na terra de Cão, coisas tremendas no Mar Vermelho.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Pelo que disse que os destruiria, se Moysés, seu escolhido, se não pozesse perante elle na abertura, para desviar a sua indignação, afim de os não destruir.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Tambem desprezaram a terra aprazivel: não creram na sua palavra.
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Antes murmuraram nas suas tendas, e não deram ouvidos á voz do Senhor.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Pelo que levantou a sua mão contra elles, para os derribar no deserto;
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 Para derribar tambem a sua semente entre as nações, e espalhal-os pelas terras.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Tambem se juntaram com Baal-peor, e começaram os sacrificios dos mortos.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Assim o provocaram á ira com as suas invenções; e a peste rebentou entre elles.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Então se levantou Phineas, e fez juizo, e cessou aquella peste.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 E isto lhe foi contado como justiça, de geração em geração, para sempre.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Indignaram-n'o tambem junto ás aguas da contenda, de sorte que succedeu mal a Moysés, por causa d'elles;
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 Porque irritaram o seu espirito, de modo que fallou imprudentemente com seus labios.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Não destruiram os povos, como o Senhor lhes dissera.
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 Antes se misturaram com as nações, e aprenderam as suas obras.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 E serviram aos seus idolos, que vieram a ser-lhes um laço.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Demais d'isto, sacrificaram seus filhos e suas filhas aos demonios,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 E derramaram sangue innocente, o sangue de seus filhos e de suas filhas, que sacrificaram aos idolos de Canaan; e a terra foi manchada com sangue.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Assim se contaminaram com as suas obras, e se prostituiram com os seus feitos.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Pelo que se accendeu a ira do Senhor contra o seu povo, de modo que abominou a sua herança.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 E os entregou nas mãos das nações; e aquelles que os aborreciam se assenhorearam d'elles.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 E os seus inimigos os opprimiram, e foram humilhados debaixo das suas mãos.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Muitas vezes os livrou, mas o provocaram com o seu conselho, e foram abatidos pela sua iniquidade.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Comtudo, attendeu á sua afflicção, ouvindo o seu clamor.
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 E se lembrou do seu concerto, e se arrependeu segundo a multidão das suas misericordias.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Pelo que fez com que d'elle tivessem misericordia os que os levaram captivos.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Salva-nos, Senhor, nosso Deus, e congrega-nos d'entre as nações, para que louvemos o teu nome sancto, e nos gloriemos no teu louvor.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Bemdito seja o Senhor, Deus d'Israel, de eternidade em eternidade, e todo o povo diga: Amen. Louvae ao Senhor.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
