Provérbios 8
1 Não clama porventura a sabedoria, e a intelligencia não dá a sua voz?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 No cume das alturas, junto ao caminho, nas encruzilhadas das veredas se põe.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Da banda das portas da cidade, á entrada da cidade, e á entrada das portas está gritando.
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 A vós, ó homens, clamo; e a minha voz se dirige aos filhos dos homens.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Entendei, ó simplices, a prudencia: e vós, loucos, entendei do coração.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Ouvi, porque fallarei coisas excellentes: os meus labios se abrirão para a equidade.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Porque a minha bocca proferirá a verdade, e os meus labios abominam a impiedade.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Em justiça estão todas as palavras da minha bocca: não ha n'ellas nenhuma coisa tortuosa nem perversa.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Todas ellas são rectas para o que bem as entende, e justas para os que acham o conhecimento.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Acceitae a minha correcção, e não a prata: e o conhecimento, mais do que o oiro fino escolhido.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Porque melhor é a sabedoria do que os rubins; e tudo o que mais se deseja não se pode comparar com ella.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Eu, a sabedoria, habito com a prudencia, e acho a sciencia dos conselhos.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 O temor do Senhor é aborrecer o mal: a soberba, e a arrogancia, e o mau caminho, e a bocca perversa, aborreço.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Meu é o conselho e verdadeira sabedoria: eu sou o entendimento, minha é a fortaleza.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Por mim reinam os reis e os principes ordenam justiça.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Por mim dominam os dominadores, e principes, todos os juizes da terra.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Eu amo aos que me amam, e os que de madrugada me buscam me acharão.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Riquezas e honra estão comigo; como tambem opulencia duravel e justiça.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Melhor é o meu fructo do que o fino oiro e do que o oiro refinado, e as minhas novidades do que a prata escolhida.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Faço andar pelo caminho da justiça, no meio das veredas do juizo.
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Para que faça herdar bens permanentes aos que me amam, e eu encha os seus thesouros.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 O Senhor me possuiu no principio de seus caminhos, desde então, e antes de suas obras.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Desde a eternidade fui ungida, desde o principio, antes do começo da terra.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Quando ainda não havia abysmos, fui gerada, quando ainda não havia fontes carregadas d'aguas.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Antes que os montes se houvessem assentado, antes dos outeiros, eu era gerada.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Ainda não tinha feito a terra, nem os campos, nem o principio dos mais miudos do mundo.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Quando preparava os céus, ahi estava eu, quando compassava ao redor a face do abysmo,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Quando affirmava as nuvens de cima, quando fortificava as fontes do abysmo,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Quando punha ao mar o seu termo, para que as aguas não trespassassem o seu mando, quando compunha os fundamentos da terra.
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Então eu estava com elle por alumno: e eu era cada dia as suas delicias, folgando perante elle em todo o tempo;
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Folgando no seu mundo habitavel, e achando as minhas delicias com os filhos dos homens.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Agora, pois, filhos, ouvime, porque bemaventurados serão os que guardarem os meus caminhos.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Ouvi a correcção, e sêde sabios, e não a rejeiteis.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Bemaventurado o homem que me dá ouvidos, velando ás minhas portas cada dia, esperando ás hombreiras das minhas entradas.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Porque o que me achar achará a vida, e alcançará favor do Senhor.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Mas o que peccar contra mim violentará a sua propria alma: todos os que me aborrecem amam a morte.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
