< Provérbios 24 >
1 Não tenhas inveja dos homens malignos, nem desejes estar com elles,
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Porque o seu coração medita a rapina, e os seus labios fallam a malicia.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Com a sabedoria se edifica a casa, e com a intelligencia se estabelece:
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 E pelo conhecimento se encherão as camaras de todas as substancias preciosas e deleitaveis.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 E o varão sabio é forte, e o varão de conhecimento consolida a força.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Porque com conselhos prudentes tu farás a guerra; e ha victoria na multidão dos conselheiros.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 É demasiadamente alta para o tolo toda a sabedoria; na porta não abrirá a sua bocca.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 A'quelle que cuida em fazer mal mestre de maus intentos o chamarão.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 O pensamento do tolo é peccado, e é abominavel aos homens o escarnecedor.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Se te mostrares frouxo no dia da angustia, a tua força será estreita.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Livra aos que estão tomados para a morte, e aos que levam para matança, se os poderes retirar.
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Se disseres: Eis que o não sabemos: porventura aquelle que pondera os corações não o entenderá? e aquelle que attenta para a tua alma não o saberá? porque pagará ao homem conforme a sua obra.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Come mel, meu filho, porque é bom, e o favo de mel é doce ao teu paladar.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Tal será o conhecimento da sabedoria para a tua alma: se a achares, haverá para ti galardão, e não será cortada a tua expectação.
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Não espies a habitação do justo, ó impio, nem assoles a sua camara.
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Porque sete vezes cairá o justo, e se levantará; mas os impios tropeçarão no mal
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Quando cair o teu inimigo, não te alegres, nem quando tropeçar se regozije o teu coração.
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 Para que o Senhor o não veja, e seja mau aos seus olhos, e desvie d'elle a sua ira.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Não te indignes ácerca dos malfeitores, nem tenhas inveja dos impios,
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Porque o maligno não terá galardão, e a lampada dos impios se apagará.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Teme ao Senhor, filho meu, e ao rei, e não te entremettas com os que buscam mudança.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Porque de repente se levantará a sua perdição, e a ruina d'elles ambos quem a sabe?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Tambem estes são proverbios dos sabios: Ter respeito a pessoas no juizo não é bom.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 O que disser ao impio: Justo és: os povos o amaldiçoarão, as nações o detestarão.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 Mas para os que o reprehenderem haverá delicias, e sobre elles virá a benção do bem
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Beijados serão os labios do que responde com palavras rectas.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Prepara de fóra a tua obra, e apparelha-a no campo, e então edifica a tua casa.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Não sejas testemunha sem causa contra o teu proximo; porque enganarias com os teus beiços?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Não digas: Como elle me fez a mim, assim o farei eu a elle: pagarei a cada um segundo a sua obra.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 Passei pelo campo do preguiçoso, e junto á vinha do homem falto de entendimento;
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 E eis que toda estava cheia de cardos, e a sua superficie coberta d'ortigas, e a sua parede de pedra estava derribada.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 O que tendo eu visto, o tomei no coração, e, vendo-o, recebi instrucção.
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Um pouco de somno, adormecendo um pouco; encruzando as mãos outro pouco, para estar deitado.
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 Assim te sobrevirá a tua pobreza como um caminhante, e a tua necessidade como um homem armado.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“