Marcos 8
1 N'aquelles dias, havendo mui grande multidão, e não tendo que comer, Jesus chamou a si os seus discipulos, e disse-lhes:
У ті дні, коли знову зібралося багато людей і не мали, що їсти, [Ісус] покликав учнів та сказав їм:
2 Tenho compaixão da multidão, porque ha já tres dias que estão comigo, e não teem que comer.
―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти.
3 E, se os deixar ir em jejum para suas casas, desfallecerão no caminho, porque alguns d'elles vieram de longe.
І якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі прийшли здалека.
4 E os seus discipulos responderam-lhe: D'onde poderá alguem saciar estes de pão aqui no deserto?
Учні відповіли Йому: ―Звідки в цій пустелі хтось зможе взяти стільки хліба, щоб нагодувати цих [людей]?
5 E perguntou-lhes: Quantos pães tendes? E disseram-lhe: Sete.
[Ісус] запитав: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім.
6 E ordenou á multidão que se assentasse no chão. E, tomando os sete pães, e tendo dado graças, partiu-os, e deu-os aos seus discipulos, para que lh'os pozessem adiante, e pozeram-n'os adiante da multidão.
[Ісус] звелів людям сісти на землю. Потім узяв ті сім хлібів, подякував, розламав та дав Своїм учням, щоб вони роздали людям.
7 Tinham tambem uns poucos de peixinhos; e, tendo dado graças, ordenou que tambem lh'os pozessem adiante.
Ще мали й кілька малих рибин, Він благословив їх і звелів роздати й рибу.
8 E comeram, e saciaram-se; e dos pedaços que sobejaram levantaram sete alcofas.
[Усі] їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків.
9 E os que comeram eram quasi quatro mil; e despediu-os.
Тих, що їли, було приблизно чотири тисячі. Потім відпустив їх.
10 E, entrando logo no barco com os seus discipulos, foi para as partes de Dalmanutha.
Після цього [Ісус] відразу сів у човен разом зі своїми учнями та відплив до землі Далманутської.
11 E sairam os phariseos, e começaram a disputar com elle, pedindo-lhe, para o tentarem, um signal do céu.
До [Ісуса] підійшли фарисеї та почали сперечатися з Ним. Вони, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.
12 E, suspirando profundamente em seu espirito, disse: Porque pede esta geração um signal? Em verdade vos digo que a esta geração não se dará signal.
[Ісус], глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: «Чому цей рід шукає знамення? Істинно кажу вам: цьому роду не дасться ніякого знамення».
13 E, deixando-os, tornou a entrar no barco, e foi para a outra banda.
І, залишивши їх, знову сів у човен та вирушив на другий бік [моря].
14 E os seus discipulos se esqueceram de tomar pão, e no barco não tinham comsigo senão um pão.
[Учні] забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали в човні більше нічого
15 E ordenou-lhes, dizendo: Olhae, guardae-vos do fermento dos phariseos e do fermento de Herodes.
А [Ісус] застерігав їх: ―Дивіться та стережіться закваски фарисейської та закваски Ірода.
16 E arrazoavam entre si, dizendo: É porque não temos pão.
Вони міркували між собою: ―Він говорить так, тому що ми не маємо хлібів.
17 E Jesus, conhecendo isto, disse-lhes: Para que arrazoaes, que não tendes pão? não considerastes, nem comprehendestes ainda? tendes ainda o vosso coração endurecido?
Знаючи про це, [Ісус] сказав: ―Чому ви міркуєте між собою, що не взяли хліба? Невже ви не збагнули й не розумієте? Невже ваше серце все ще закам’яніле?
18 Tendo olhos, não vêdes? e, tendo ouvidos, não ouvis? e não vos lembraes?
Маєте очі, але не бачите? Маєте вуха, але не чуєте? Невже не пам’ятаєте?
19 Quando parti os cinco pães entre os cinco mil, quantos cestos cheios de pedaços levantastes? Disseram-lhe: Doze.
Коли п’ять хлібів Я розділив для п’яти тисяч, то скільки повних кошиків залишків ви зібрали? Вони відповіли: ―Дванадцять.
20 E, quando parti os sete entre os quatro mil, quantas alcofas cheias de pedaços levantastes? E disseram-lhe: Sete.
― А сім хлібів для чотирьох тисяч? І скільки повних кошиків із залишками ви зібрали? Вони відповіли: ―Сім.
21 E elle lhes disse: Como não entendeis ainda?
Тоді [Ісус] сказав їм: ―Усе ще не розумієте?
22 E chegou a Bethsaida; e trouxeram-lhe um cego, e rogaram-lhe que o tocasse.
Коли прийшли до Віфсаїди, привели до Ісуса сліпого й просили доторкнутись до нього.
23 E, tomando o cego pela mão, levou-o para fóra da aldeia; e, cuspindo-lhe nos olhos, e impondo-lhe as mãos, perguntou-lhe se via alguma coisa.
Він узяв сліпого за руку, вивів за межі села й, послинивши йому очі, поклав на нього руки та запитав: ―Бачиш щось?
24 E, levantando elle os olhos, disse: Vejo os homens; pois os vejo como arvores que andam.
Подивившись, він сказав: ―Бачу людей, але вони мов дерева, що ходять.
25 Depois tornou a pôr-lhe as mãos nos olhos, e lh'os fez levantar; e ficou restabelecido, e viu ao longe e distinctamente a todos.
Тоді [Ісус] знов поклав руки на його очі. Чоловік подивився уважно, його зір повернувся, і він бачив усе чітко
26 E mandou-o para sua casa, dizendo: Não entres na aldeia.
[Ісус] вислав його додому та сказав: ―Не заходь у село й не розповідай нікому.
27 E saiu Jesus e os seus discipulos para as as aldeias de Cesarea de Philippo; e no caminho perguntou aos seus discipulos, dizendo: Quem dizem os homens que eu sou?
Ісус зі Своїми учнями прийшов до сіл довкола Кесарії Филипової. Дорогою Ісус запитав Своїх учнів: ―За кого вважають Мене люди?
28 E elles responderam: João Baptista; e outros, Elias; e outros, Um dos prophetas.
Вони відповіли: ―Одні – за Івана Хрестителя, інші – за Іллю, ще інші – за одного з пророків.
29 E elle lhes disse: Porém vós quem dizeis que eu sou? E, respondendo Pedro, lhe disse: Tu és o Christo.
Тоді [Ісус] спитав їх: ―А ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому: ―Ти – Христос!
30 E admoestou-os, que a ninguem dissessem aquillo d'elle.
Тоді Він наказав їм нікому не казати про Нього.
31 E começou a ensinar-lhes que importava que o Filho do homem padecesse muito, e fosse rejeitado pelos anciãos e principes dos sacerdotes, e pelos escribas, e que fosse morto, e depois de tres dias resuscitasse.
Потім почав навчати їх, що Синові Людському належить багато страждати, бути відкинутим старійшинами, первосвященниками та книжниками, бути вбитим, але через три дні Він воскресне.
32 E dizia abertamente estas palavras. E Pedro o tomou á parte, e começou a reprehendel-o.
Він говорив їм прямо про це. Тоді Петро, відкликавши Ісуса вбік, почав докоряти Йому.
33 Mas elle, virando-se, e olhando para os seus discipulos, reprehendeu a Pedro, dizendo: Retira-te de diante de mim, Satanaz; porque não comprehendes as coisas que são de Deus, mas as que são dos homens.
[Ісус] же повернувся, подивився на Своїх учнів та докорив Петрові, кажучи: ―Відійди від Мене, сатано! Бо ти думаєш не про Боже, а про людське.
34 E, chamando a si a multidão, com os seus discipulos, disse-lhes: Se alguem quizer vir após mim, negue-se a si mesmo, e tome a sua cruz, e siga-me.
І, покликавши до Себе народ разом зі Своїми учнями, сказав їм: «Якщо хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест та слідує за Мною.
35 Porque qualquer que quizer salvar a sua vida perdel-a-ha, mas qualquer que perder a sua vida por amor de mim e do evangelho esse a salvará.
Бо хто хоче спасти своє життя, той втратить його, а хто втратить його заради Мене та Доброї Звістки, той спасе його.
36 Pois que aproveitaria ao homem, se ganhasse todo o mundo e perdesse a sua alma?
Яка користь людині, якщо здобуде весь світ, а душу свою втратить?
37 Ou que dará o homem pelo resgate da sua alma?
Або що дасть людина в обмін за свою душу?
38 Porque qualquer que, entre esta geração adultera e peccadora, se envergonhar de mim e das minhas palavras, tambem o Filho do homem se envergonhará d'elle, quando vier na gloria de seu Pae, com os sanctos anjos.
Бо якщо хтось посоромиться Мене та Моїх слів перед цим грішним та невірним поколінням, того й Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця разом зі святими ангелами».
