Marcos 11
1 E, logo que se approximaram de Jerusalem, de Bethphagé e de Bethania, junto do monte das Oliveiras, enviou dois dos seus discipulos,
Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів
2 E disse-lhes: Ide á aldeia que está defronte de vós; e, logo que ali entrardes, encontrareis preso um jumentinho, sobre o qual ainda não montou homem algum; soltae-o, e trazei-m'o.
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
3 E, se alguem vos disser: Porque fazeis isso? dizei-lhe que o Senhor precisa d'elle, e logo o deixará trazer para aqui.
І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».
4 E foram, e encontraram o jumentinho preso fóra da porta, entre dois caminhos, e o soltaram.
Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його.
5 E alguns dos que ali estavam lhes disseram: Que fazeis, soltando o jumentinho?
Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?»
6 Elles, porém, disseram-lhes como Jesus lhes tinha mandado, e deixaram-n'os ir.
Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх.
7 E levaram o jumentinho a Jesus, e lançaram sobre elle os seus vestidos, e assentou-se sobre elle:
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.
8 E muitos estendiam os seus vestidos pelo caminho, e outros cortavam ramos das arvores, e os espalhavam pelo caminho.
Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях.
9 E aquelles que iam adiante, e os que seguiam, clamavam, dizendo: Hosanna, bemdito o que vem em nome do Senhor;
Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
10 Bemdito o reino do nosso pae David, que vem em nome do Senhor; Hosanna nas alturas.
«Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!»
11 E Jesus entrou em Jerusalem, no templo, e, tendo visto tudo em redor, e sendo já tarde, saiu para Bethania com os doze.
Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.
12 E, no dia seguinte, quando sairam de Bethania, teve fome,
Наступного дня, коли виходили з Віфанії, [Ісус] зголоднів.
13 E, vendo de longe uma figueira que tinha folhas, foi vêr se n'ella acharia alguma coisa: e, chegando a ella, não achou senão folhas, porque não era tempo de figos.
І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви.
14 E Jesus, fallando, disse á figueira: Nunca mais alguem coma fructo de ti, para sempre. E os seus discípulos ouviram isto. (aiōn g165)
Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це. (aiōn g165)
15 E vieram a Jerusalem; e Jesus, entrando no templo, começou a expulsar os que vendiam e compravam no templo; e derribou as mesas dos cambiadores e as cadeiras dos que vendiam pombas.
Коли прийшли в Єрусалим, [Ісус] увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
16 E não consentia que alguem levasse algum vaso pelo templo.
Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі.
17 E os ensinava, dizendo: Não está escripto: A minha casa será chamada por todas as nações casa de oração? Mas vós a tendes feito covil de ladrões
Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“? А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
18 E os escribas e principes dos sacerdotes, tendo ouvido isto, buscavam occasião para o matar; pois elles o temiam, porque toda a multidão estava admirada ácerca da sua doutrina.
Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.
19 E, sendo já tarde, saiu fóra da cidade.
Коли наставав вечір, вони виходили з міста.
20 E elles, passando pela manhã, viram que a figueira se tinha seccado desde as raizes.
Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння.
21 E Pedro, lembrando-se, disse-lhe: Mestre, eis que a figueira, que tu amaldiçoaste, seccou-se.
Згадавши, [що сталося напередодні], Петро сказав Йому: ―Равві, ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!
22 E Jesus, respondendo, disse-lhes: Tende fé em Deus;
У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога!
23 Porque em verdade vos digo que qualquer que disser a este monte: Ergue-te e lança-te no mar; e não duvidar em seu coração, mas crêr que se fará aquillo que diz, tudo o que disser lhe será feito.
Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде.
24 Portanto vos digo que tudo o que pedirdes, orando, crêde que o recebereis, e tel-o-heis;
Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що [ви вже] отримали, – і буде [дано] вам.
25 E, quando estiverdes orando, perdoae, se tendes alguma coisa contra alguém, para que vosso Pae, que está nos céus, vos perdôe as vossas offensas;
І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
26 Mas, se vós não perdoardes, tambem vosso Pae, que está nos céus, vos não perdoará as vossas offensas.
Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.
27 E tornaram a Jerusalem, e, andando elle pelo templo, os principaes dos sacerdotes, e os escribas, e os anciãos se approximaram d'elle,
Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
28 E lhe disseram: Com que auctoridade fazes tu estas coisas? e quem te deu esta auctoridade para fazer estas coisas?
й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?
29 Más Jesus, respondendo, disse-lhes: Também eu vos perguntarei uma coisa, e respondei-me, e vos direi com que auctoridade faço estas coisas:
Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю.
30 O baptismo de João era do céu ou dos homens? respondei-me.
Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.
31 E elles arrazoavam entre si, dizendo: Se dissermos: Do céu; elle nos dirá: Pois porque o não crêstes?
Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
32 Se, porém, dissermos: Dos homens; tememos o povo. Porque todos sustentavam que João verdadeiramente era propheta.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.
33 E, respondendo, disseram a Jesus: Não sabemos. E Jesus, respondendo, lhes disse: Tambem eu vos não direi com que auctoridade faço estas coisas.
Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
