Lucas 20
1 E aconteceu n'um d'aquelles dias que, estando elle ensinando o povo no templo, e annunciando o evangelho, sobrevieram os principaes dos sacerdotes e os escribas com os anciãos,
І сталось одного з тих днів, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2 E fallaram-lhe, dizendo: Dize-nos, com que auctoridade fazes estas coisas? Ou, quem é que te deu esta auctoridade?
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3 E, respondendo elle, disse-lhes: Tambem eu vos farei uma pergunta: dizei-me pois:
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть мені:
4 O baptismo de João era do céu ou dos homens?
Хрещеннє Йоанове з неба було чи від людей?
5 E elles arrazoavam entre si, dizendo: Se dissermos: Do céu, elle nos dirá: Então porque o não crestes?
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6 E se dissermos: Dos homens; todo o povo nos apedrejará, pois teem por certo que João era propheta.
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7 E responderam que não sabiam d'onde era.
І відказали, що не знають, звідкіля.
8 E Jesus lhes disse: Nem tão pouco eu vos digo com que auctoridade faço estas coisas.
А Ісус Їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9 E começou a dizer ao povo esta parabola: Um certo homem plantou uma vinha, e arrendou-a a uns lavradores, e partiu para fóra da terra por muito tempo;
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й від'їхав на довгий час.
10 E a seu tempo mandou um servo aos lavradores, para que lhe déssem dos fructos da vinha; mas os lavradores, espancando-o, mandaram-n'o vazio.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожні.
11 E tornou ainda a mandar outro servo; mas elles, espancando tambem a este, e affrontando-o, mandaram-n'o vazio.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожні,
12 E tornou ainda a mandar terceiro; mas elles, ferindo tambem a este, o expulsaram.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13 E disse o senhor da vinha: Que farei? Mandarei o meu filho amado; talvez que, vendo-o, o respeitem.
Рече ж пан виноградинка: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14 Mas, vendo-o os lavradores, arrazoaram entre si, dizendo: Este é o herdeiro; vinde, matemol-o, para que a herdade seja nossa.
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходімо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15 E, lançando-o fóra da vinha, o mataram. Que lhes fará pois o senhor da vinha?
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16 Irá, e destruirá estes lavradores, e dará a outros a vinha. E, ouvindo elles isto, disseram: Assim não seja!
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17 Mas elle, olhando para elles, disse: Que é isto pois que está escripto? A pedra, que os edificadores reprovaram, essa foi feita cabeça da esquina.
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі; сей став ся головою угла?
18 Qualquer que cair sobre aquella pedra será quebrantado, e aquelle sobre quem ella cair será feito em pedaços.
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19 E os principaes dos sacerdotes e os escribas procuravam lançar mão d'elle n'aquella mesma hora; mas temeram o povo; porque entenderam que contra elles dissera esta parabola.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо що до них приповість сю сказав.
20 E, trazendo-o debaixo de olho, mandaram espias, que se fingissem justos, para o apanhar n'alguma palavra, e entregal-o á jurisdicção e poder do presidente.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшині та власті игемоновій.
21 E perguntaram-lhe, dizendo: Mestre, nós sabemos que fallas e ensinas bem e rectamente, e que não attentas para a apparencia da pessoa, mas ensinas com verdade o caminho de Deus:
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правді на путь Божий наставляєш.
22 É-nos licito dar tributo a Cesar ou não?
Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23 E, entendendo elle a sua astucia, disse-lhes: Porque me tentaes?
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокутуєте?
24 Mostrae-me uma moeda. De quem tem a imagem e a inscripção? E, respondendo elles, disseram: De Cesar.
Покажіть менї денария. Чиє мав обличчє і надпись? Озвавшися ж сказали: Кесареве.
25 Disse-lhes então: Dae pois a Cesar o que é de Cesar, e a Deus o que é de Deus.
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26 E não poderam apanhal-o em palavra alguma diante do povo; e, maravilhados da sua resposta, calaram-se.
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27 E, chegando-se alguns dos sadduceos, que dizem não haver resurreição, perguntaram-lhe,
Приступивши ж тоді деякі з Садукеїв, котрі перечять, шо є воекресеннє, питали Його,
28 Dizendo: Mestre, Moysés escreveu-nos que, se o irmão d'algum fallecer, tendo mulher, e não deixar filhos, o irmão d'elle tome a mulher, e suscite posteridade a seu irmão.
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездітний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29 Houve pois sete irmãos, e o primeiro tomou mulher, e morreu sem filhos;
Сім оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездітний.
30 E o segundo tomou-a, e tambem este morreu sem filhos;
І взяв другий жінку, та й сей умер бездітний.
31 E o terceiro tomou-a, e egualmente tambem os sete: e morreram, e não deixaram filhos.
І третій узяв її, та й не зоставили дітей, і повмирали.
32 E por ultimo, depois de todos, morreu tambem a mulher.
Опісля ж усїх умерла й жінка.
33 Portanto, na resurreição, de qual d'elles será a mulher, pois que os sete a tiveram por mulher?
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сім бо мали її за жінку.
34 E, respondendo Jesus, disse-lhes: Os filhos d'este seculo casam-se, e dão-se em casamento; (aiōn g165)
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж: (aiōn g165)
35 Mas os que forem havidos por dignos de alcançar aquelle seculo, e a resurreição dos mortos, nem hão de casar, nem ser dados em casamento; (aiōn g165)
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж: (aiōn g165)
36 Porque não podem mais morrer; pois são eguaes aos anjos, e são filhos de Deus, visto que são filhos da resurreição.
бо ані вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37 E que os mortos hão de resuscitar tambem o mostrou Moysés junto da sarça, quando chama ao Senhor Deus de Abrahão, e Deus de Isaac, e Deus de Jacob.
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38 Ora Deus não é Deus de mortos, porém de vivos; porque para elle vivem todos.
Бог же не мертвих а живих, всї бо Йому живуть.
39 E, respondendo alguns dos escribas, disseram: Mestre, disseste bem.
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40 E não ousavam perguntar-lhe mais coisa alguma.
І більш не сьміли питати Його нї про що.
41 E elle lhes disse: Como dizem que o Christo é filho de David?
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42 Dizendo o mesmo David no livro dos Psalmos: Disse o Senhor ao meu Senhor: Assenta-te á minha direita,
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правиці в мене,
43 Até que eu ponha os teus inimigos por escabello de teus pés.
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44 De sorte que David lhe chama Senhor; e como é seu filho?
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45 E, ouvindo-o todo o povo, disse Jesus aos seus discipulos:
Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46 Guardae-vos dos escribas, que querem andar com vestidos compridos; e amam as saudações nas praças, e as principaes cadeiras nas synagogas, e os primeiros logares nos banquetes;
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47 Que devoram as casas das viuvas, fazendo, como pretexto, largas orações. Estes receberão maior condemnação.
що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
