Jó 33
1 Assim, na verdade, ó Job, ouve as minhas razões, e dá ouvidos a todas as minhas palavras.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Eis que já abri a minha bocca: já fallou a minha lingua debaixo do meu paladar.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 As minhas razões sairão da sinceridade do meu coração, e a pura sciencia dos meus labios.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 O Espirito de Deus me fez: e a inspiração do Todo-poderoso me deu vida.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 Se podes responde-me, põe por ordem diante de mim a tua causa, e levanta-te.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Eis que sou de Deus, como tu: do lodo tambem eu fui cortado.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Eis que não te perturbará o meu terror, nem será pesada sobre ti a minha mão.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Na verdade que disseste aos meus ouvidos; e eu ouvi a voz das palavras, dizendo:
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Limpo estou, sem transgressão: puro sou; e não tenho culpa.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Eis que acha contra mim achaques, e me considerou como seu inimigo.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 Põe no tronco os meus pés, e observa todas as minhas veredas.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Eis que n'isto te respondo: Não foste justo; porque maior é Deus do que o homem.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Por que razão contendeste com elle? porque não responde ácerca de todos os seus feitos.
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Antes Deus falla uma e duas vezes; porém ninguem attenta para isso.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 Em sonho ou em visão de noite, quando cae somno profundo sobre os homens, e adormecem na cama,
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Então o revela ao ouvido dos homens, e lhes sella a sua instrucção.
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 Para apartar o homem d'aquillo que faz, e esconder do homem a soberba.
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 Para desviar a sua alma da cova, e a sua vida de passar pela espada.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 Tambem na sua cama é com dôres castigado; como tambem a multidão de seus ossos com fortes dôres.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 De modo que a sua vida abomina até o pão, e a sua alma a comida appetecivel.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 Desapparece a sua carne á vista d'olhos, e os seus ossos, que se não viam, agora apparecem:
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 E a sua alma se vae chegando á cova, e a sua vida ao que traz morte.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Se com elle pois houver um mensageiro, um interprete, um entre milhares, para declarar ao homem a sua rectidão,
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Então terá misericordia d'elle, e lhe dirá: Livra-o, que não desça á cova; já achei resgate.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 Sua carne se reverdecerá mais do que era na mocidade, e tornará aos dias da sua juventude.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 Devéras orará a Deus, o qual se agradará d'elle, e verá a sua face com jubilo, e restituirá ao homem a sua justiça.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Olhará para os homens, e dirá: Pequei, e perverti o direito, o que de nada me aproveitou.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Porém Deus livrou a minha alma de que não passasse a cova; assim que a minha vida vê a luz.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Eis que tudo isto obra Deus, duas e tres vezes para com o homem;
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 Para desviar a sua alma da perdição, e o alumiar com a luz dos viventes.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Escuta pois, ó Job, ouve-me: cala-te, e eu fallarei.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 Se tens alguma coisa que dizer, responde-me: falla, porque desejo justificar-te.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 Se não, escuta-me tu: cala-te, e ensinar-te-hei a sabedoria.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
