Jó 28
1 Na verdade, ha veia d'onde se tira a prata, e para o oiro logar em que o derretem.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 O ferro se toma do pó, e da pedra se funde o metal.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Elle poz fim ás trevas, e toda a extremidade elle esquadrinha, a pedra da escuridão e da sombra da morte.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Trasborda o ribeiro junto ao que habita ali, de maneira que se não possa passar a pé: então se esgota do homem, e as aguas se vão.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Da terra procede o pão, e debaixo d'ella se converte como em fogo.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 As suas pedras são o logar da saphira, e tem pósinhos d'oiro.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Vereda que ignora a ave de rapina, e que não viu os olhos da gralha.
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Nunca a pisaram filhos d'animaes altivos, nem o feroz leão passou por ella.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Estendeu a sua mão contra o rochedo, e transtorna os montes desd'as suas raizes.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Dos rochedos faz sair rios, e o seu olho viu tudo o que ha precioso.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Os rios tapa, e nem uma gotta sae d'elles, e tira á luz o que estava escondido.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Porém d'onde se achará a sabedoria? e onde está o logar da intelligencia?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 O homem não sabe a sua valia, e não se acha na terra dos viventes.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 O abysmo diz: Não está em mim: e o mar diz: Ella não está comigo.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Não se dará por ella oiro fino, nem se pesará prata em cambio d'ella.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Nem se pode comprar por oiro fino d'Ophir, nem pelo precioso onyx, nem pela saphira.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Com ella se não póde comparar o oiro nem o crystal; nem se dá em troca d'ella joia d'oiro fino.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Não se fará menção de coral nem de perolas; porque o desejo da sabedoria é melhor que o dos rubins.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Não se lhe igualará o topazio de Cus, nem se póde comprar por oiro puro.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 D'onde pois vem a sabedoria? e onde está o logar da intelligencia?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Porque está encoberta aos olhos de todo o vivente, e occulta ás aves do céu.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 A perdição e a morte dizem: Ouvimos com os nossos ouvidos a sua fama.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Deus entende o seu caminho, e elle sabe o seu logar.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Porque elle vê as extremidades da terra; e vê tudo o que ha debaixo dos céus:
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Dando peso ao vento, e tomando a medida das aguas.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Prescrevendo lei para a chuva e caminho para o relampago dos trovões.
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Então a viu e relatou, a preparou, e tambem a esquadrinhou.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Porém disse ao homem: Eis que o temor do Senhor é a sabedoria, e apartar-se do mal, a intelligencia.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
