Hebreus 3
1 Pelo que, irmãos sanctos, participantes da vocação celestial, considerae a Jesus Christo, apostolo e summo sacerdote da nossa confissão,
Тому, святі брати, учасники небесного покликання, дивіться на Апостола та Первосвященника нашого свідчення – Ісуса.
2 Sendo fiel ao que o constituiu, como tambem Moysés, em toda a sua casa.
Він був вірний Тому, Хто призначив Його, як і Мойсей був вірний в усьому [Божому] домі.
3 Porque elle é tido por digno de tanto maior gloria do que Moysés, quanto mais honra do que a casa tem aquelle que a edificou.
Але [Ісус] гідний більшої шани, ніж Мойсей, як і будівельник має більшу честь, ніж сам дім.
4 Porque toda a casa é edificada por alguem, porém o que edificou todas as coisas é Deus.
Бо всякий дім хтось збудував, а Той, Хто збудував усе, – Бог.
5 E, na verdade, Moysés foi fiel em toda a sua casa, como servo, para testemunho das coisas que se haviam de dizer;
Мойсей був вірним слугою в усьому домі [Божому], щоб свідчити про те, що буде сказано в майбутньому.
6 Mas Christo, como Filho sobre a sua propria casa, a qual casa somos nós, se tão sómente retivermos firme a confiança e a gloria da esperança até ao fim.
А Христос – [вірний] Син над домом [Божим]. І Його дім – ми, якщо будемо й далі непохитно триматися сміливості та надії, якою ми пишаємося.
7 Portanto, como diz o Espirito Sancto, se ouvirdes hoje a sua voz,
Отже, як каже Святий Дух: «Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
8 Não endureçaes os vossos corações, como na provocação, no dia da tentação no deserto
не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання, у день випробування в пустелі,
9 Onde vossos paes me tentaram, me provaram, e viram por quarenta annos as minhas obras.
де Мене спокушали ваші батьки, випробовуючи Мене, хоча й бачили Мої діла
10 Por isso me indignei contra esta geração, e disse: Estes sempre erram em seu coração, e não conheceram os meus caminhos:
сорок років. Тоді Я обурився на цей рід і сказав: „Вони завжди блукають своїм серцем, не знають шляхів Моїх.
11 Assim jurei na minha ira que não entrarão no meu repouso.
Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!“».
12 Olhae, irmãos, que nunca haja em nenhum de vós um coração mau e infiel, para se apartar do Deus vivo.
Стережіться, брати, щоб ні в кого з вас не було лукавого та невірного серця, що призведе до відвернення від живого Бога.
13 Antes exhortae-vos uns aos outros cada dia, durante o tempo que se nomeia Hoje, para que nenhum de vós se endureça pelo engano do peccado;
Але підбадьорюйте одне одного щодня, доки це «сьогодні» ще триває, щоб ніхто з вас не зачерствів через оману гріха.
14 Porque estamos feitos participantes de Christo, se retivermos firmemente o principio da nossa confiança até ao fim.
Адже ми стали учасниками Христа, якщо лише твердо збережемо до кінця [нашу] первісну надію.
15 Entretanto se diz: Hoje, se ouvirdes a sua voz, não endureçaes os vossos corações, como na provocação.
Як сказано: «Сьогодні, якщо ви почуєте Його голос, не зачерствійте серцями вашими, як було в [день] повстання».
16 Porque, havendo-a alguns ouvido, o provocaram; porém não todos os que sairam por Moysés do Egypto.
Бо ким були ті, що, почувши [голос Божий], збунтувалися? Чи не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм?
17 Mas com quem se indignou por quarenta annos? Não foi porventura com os que peccaram, cujos corpos cairam no deserto?
А на кого Він гнівався сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, чиї тіла загинули в пустелі?
18 E a quem jurou que não entrariam no seu repouso, senão aos que foram desobedientes?
І кому [Бог] поклявся, що не ввійдуть до Його спокою, як не тим, хто не послухався?
19 E vemos que não poderam entrar por causa da sua incredulidade.
Тож, як бачимо, вони не змогли увійти через невіру.
