2 Samuel 22
1 E fallou David ao Senhor as palavras d'este cantico, no dia em que o Senhor o livrou das mãos de todos os seus inimigos e das mãos de Saul.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Disse pois: O Senhor é o meu rochedo, e o meu logar forte, e o meu libertador.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Deus é o meu rochedo, n'elle confiarei: o meu escudo, e a força da minha salvação, o meu alto retiro, e o meu refugio. O meu Salvador, de violencia me salvaste.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 O Senhor, digno de louvor, invoquei, e de meus inimigos fiquei livre.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Porque me cercaram as ondas de morte: as torrentes de Belial me assombraram.
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 Estando em angustia, invoquei ao Senhor, e a meu Deus clamei: do seu templo ouviu elle a minha voz, e o meu clamor chegou aos seus ouvidos.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Então se abalou e tremeu a terra, os fundamentos dos céus se moveram e abalaram, porque elle se irou.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Subiu o fumo de seus narizes, e da sua bocca um fogo devorador: carvões se incenderam d'elle.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 E abaixou os céus, e desceu: e uma escuridão havia debaixo de seus pés.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 E subiu sobre um cherubim, e voou: e foi visto sobre as azas do vento.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 E por tendas poz as trevas ao redor de si: ajuntamento d'aguas, nuvens dos céus.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Pelo resplendor da sua presença brasas de fogo se accendem.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Trovejou desde os céus o Senhor: e o Altissimo fez soar a sua voz.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 E disparou frechas, e os dissipou: raios e os perturbou.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 E appareceram as profundezas do mar, os fundamentos do mundo se descobriram: pela reprehensão do Senhor, pelo sopro do vento dos seus narizes.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Desde o alto enviou, e me tomou: tirou-me das muitas aguas.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Livrou-me do meu possante inimigo, e d'aquelles que me tinham odio, porque eram mais fortes do que eu.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Encontraram-me no dia da minha calamidade: porém o Senhor se fez o meu esteio.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 E tirou-me á largura, e arrebatou-me d'ali; porque tinha prazer em mim.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Recompensou-me o Senhor conforme á minha justiça: conforme á pureza de minhas mãos me retribuiu.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Porque guardei os caminhos do Senhor: e não me apartei impiamente do meu Deus.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Porque todos os seus juizos estavam diante de mim: e de seus estatutos me não desviei.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Porém fui sincero perante elle: e guardei-me da minha iniquidade.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 E me retribuiu o Senhor conforme á minha justiça, conforme á minha pureza diante dos seus olhos.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Com o benigno te mostras benigno: com o varão sincero te mostras sincero.
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 Com o puro te mostras puro: mas com o perverso te mostras avesso.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 E o povo afflicto livras: mas teus olhos são contra os altivos, e tu os abaterás.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Porque tu, Senhor, és a minha candeia: e o Senhor esclarece as minhas trevas.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Porque comtigo passo pelo meio d'um esquadrão: pelo meu Deus salto um muro.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 O caminho de Deus é perfeito, e a palavra do Senhor refinada; e é o escudo de todos os que n'elle confiam.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Porque, quem é Deus, senão o Senhor? e quem é rochedo, senão o nosso Deus?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Deus é a minha fortaleza e a minha força, e elle perfeitamente desembaraça o meu caminho.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Faz elle os meus pés como os das cervas, e me põe sobre as minhas alturas.
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 Instrue as minhas mãos para a peleja, de maneira que um arco de cobre se quebra pelos meus braços.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Tambem me déste o escudo da tua salvação, e pela tua brandura me vieste a engrandecer.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Alargaste os meus passos debaixo de mim, e não vacillaram os meus artelhos.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Persegui os meus inimigos, e os derrotei, e nunca me tornei até que os consumisse.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 E os consumi, e os atravessei, de modo que nunca mais se levantaram, mas cairam debaixo dos meus pés.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Porque me cingiste de força para a peleja, fizeste abater-se debaixo de mim os que se levantaram contra mim.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 E deste-me o pescoço de meus inimigos, d'aquelles que me tinham odio, e os destrui.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Olharam, porém não houve libertador: sim, para o Senhor, porém não lhes respondeu.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Então os moí como o pó da terra; como a lama das ruas os trilhei e dissipei.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Tambem me livraste das contendas do meu povo; guardaste-me para cabeça das nações; o povo que não conhecia me servirá.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Os filhos de estranhos se me sujeitaram; ouvindo a minha voz, me obedeceram.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Os filhos de estranhos descairam; e, cingindo-se, sairam dos seus encerramentos.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Vive o Senhor, e bemdito seja o meu rochedo; e exaltado seja Deus, a rocha da minha salvação:
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 O Deus que me dá inteira vingança, e sujeita os povos debaixo de mim.
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 E o que me tira d'entre os meus inimigos: e tu me exaltas sobre os que contra mim se levantam; do homem violento me livras.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Por isso, ó Senhor, te louvarei entre as gentes, e entoarei louvores ao teu nome.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 Elle é a torre das salvações do seu rei, e usa de benignidade com o seu ungido, com David, e com a sua semente para sempre.
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
