Psalmów 77
1 Przewodnikowi chóru dla Jedutuna. Psalm Asafa. [Wzniosłem] swój głos do Boga i zawołałem; [wzniosłem] swój głos do Boga i mnie wysłuchał.
Керівнику хору, Єдутуну. Псалом Асафів. Голосом своїм я волатиму до Бога, голосом моїм – до Бога, і Він прислухається до мене.
2 W dniu mego utrapienia szukałem Pana, moje ręce wyciągałem w nocy nieustannie, moja dusza nie dała się pocieszyć.
У день скорботи моєї я шукав Володаря; [цілу] ніч моя рука була простягнута й не затерпла. Моя душа відмовлялася від втіхи.
3 Gdy wspominałem Boga, byłem strwożony; rozmyślałem, a mój duch był ogarnięty utrapieniem. (Sela)
Згадаю про Бога – і охопить мене трепет; пороздумую – і знемагає дух мій. (Села)
4 Ty zatrzymujesz otwarte powieki mych oczu, jestem [tak] zaniepokojony, że nie potrafię mówić.
Ти тримав розплющеними повіки очей моїх; я вражений і не можу говорити.
5 Rozpamiętuję dni przeszłe [i] dawne lata.
Подумав я про дні давноминулі, про роки давні.
6 Przypominam sobie mój śpiew; nocą rozmyślam w sercu i mój duch docieka:
Згадую наспіви мої вночі, із серцем своїм веду розмову, і дух мій дошукується:
7 Czy Pan odrzuci na wieki i już więcej nie okaże łaski?
Невже навіки покинув [нас] Володар і більше не буде прихильним?
8 Czy jego miłosierdzie ustało na zawsze i jego obietnica nigdy się nie spełni?
Невже назавжди зникла Його милість, припинилося Його слово на [всі] наступні покоління?
9 Czy Bóg zapomniał o litości? Czy w gniewie stłumił swoją łaskawość? (Sela)
Хіба забув Бог, як милувати, чи замкнув у гніві милосердя Своє? (Села)
10 I powiedziałem: To jest moja niemoc; [jednak będę wspominał] lata prawicy Najwyższego.
Тоді сказав я: «Що гнітить мене, так це те, що Всевишній змінив [дію] правиці Своєї щодо нас».
11 Będę wspominał dzieła PANA, będę wspominał twoje dawne cuda.
Згадаю я про діяння Господа; нагадаю-но собі про чудеса стародавні.
12 Będę rozmyślał o wszystkich twoich dziełach i o twoich czynach będę mówił.
Споглядатиму всі справи Твої і про звершення Твої роздумувати буду.
13 Boże, święta jest twoja droga; który bóg jest tak wielki, jak [nasz] Bóg?
Боже, у святості шлях Твій! Який бог настільки великий, як [наш] Бог?
14 Ty [jesteś] Bogiem, który czyni cuda; dałeś poznać narodom swoją moc.
Ти – Бог, Який творить чудеса; Ти з’явив могутність Свою серед народів.
15 Odkupiłeś [swoim] ramieniem twój lud, synów Jakuba i Józefa. (Sela)
Ти визволив рукою Своєю народ Твій, синів Якова і Йосифа. (Села)
16 Widziały cię wody, o Boże, widziały cię wody [i] ulękły się, poruszyły się głębiny.
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й затремтіли, здригнулися безодні.
17 Chmury spłynęły wodą, niebiosa wydały gromy i poleciały twoje strzały.
Потоками лилася вода із темних хмар, свій голос подали хмарини, і стріли Твої розліталися.
18 Huk twego grzmotu wśród obłoków, błyskawice oświetliły świat, ziemia poruszyła się i zatrzęsła.
Гуркіт Твого грому на небокраї, спалахи блискавок освітлювали всесвіт, земля тремтіла й здригалася.
19 Twoja droga [wiodła] przez morze, twoje ścieżki przez wielkie wody i nie było znać twoich śladów.
Шлях Твій [пролягав] через море, і стежки Твої – через води великі, та слідів Твоїх не було видно.
20 Prowadziłeś swój lud jak stado owiec ręką Mojżesza i Aarona.
Ти вів, немов отару, народ Свій рукою Мойсея і Аарона.
