< Psalmów 49 >
1 Przewodnikowi chóru. Psalm dla synów Korego. Słuchajcie tego wszystkie narody, nadstawcie ucha wszyscy mieszkańcy świata.
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Zarówno wy, prości, jak i wy, możni; zarówno bogaty, jak i ubogi.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Moje usta wypowiedzą mądrość, a rozmyślaniem mego serca [będzie] roztropność.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Nakłonię ucha ku przypowieści, przy harfie rozwiążę moją zagadkę.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Dlaczego mam się bać w dniach niedoli, [gdy] otacza mnie nieprawość tych, którzy mnie depczą?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 Ci, którzy ufają swym bogactwom i chlubią się swym wielkim dostatkiem;
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Nikt [z nich] w żaden sposób nie odkupi swego brata ani nie może dać Bogu [za niego] okupu;
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (Kosztowny bowiem jest okup za ich dusze i nigdy się nie zdarzy);
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 Aby żył na wieki i nie doznał zniszczenia.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 Każdy bowiem widzi, że mądrzy umierają, tak samo jak ginie głupiec i prostak, i zostawiają obcym swoje bogactwa.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Myślą, [że] ich domy [są] wieczne, a ich mieszkania [będą trwać] z pokolenia na pokolenie; nazywają ziemie swymi imionami.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Lecz człowiek, choć otoczony czcią, nie przetrwa; podobny jest do bydląt, które giną.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Ich droga jest ich głupstwem, mimo to ich potomkowie pochwalają ich mowę. (Sela)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Jak owce będą złożeni w grobie, śmierć ich pożre; prawi będą nad nimi panować o poranku, ich postać zostanie zniszczona w grobie, gdy opuszczą swoje mieszkanie. (Sheol )
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol )
15 Ale Bóg wykupi moją duszę z mocy grobu, bo mnie przyjmie. (Sela) (Sheol )
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol )
16 Nie bój się, gdy się ktoś wzbogaci, gdy się rozmnoży sława jego domu;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Bo gdy umrze, niczego [ze sobą] nie weźmie i nie pójdzie za nim jego sława.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Chociaż za życia swej duszy pochlebiał i chwalono go, gdy dobrze się urządził;
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Pójdzie jednak do grona swych ojców; nigdy nie ujrzą światła.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Człowiek, który jest otoczony czcią, a nie rozumie [tego], podobny jest do bydląt, które giną.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.