Psalmów 38
1 Psalm Dawida. Dla przypomnienia. PANIE, nie karć mnie w swym gniewie i nie karz mnie w swojej zapalczywości.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 Twoje strzały utkwiły bowiem we mnie i ciąży na mnie twoja ręka.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 Nie ma nic zdrowego w moim ciele wskutek twego gniewu, nie ma odpoczynku dla moich kości z powodu mojego grzechu.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 Bo moje nieprawości sięgają ponad moją głowę, obciążają mnie jak ciężkie brzemię.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 Cuchną i ropieją moje rany z powodu mej głupoty.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 Jestem zgnębiony i bardzo pochylony, przez cały dzień chodzę smutny.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 Moje wnętrze bowiem pali straszna [dolegliwość] i nie ma nic zdrowego w moim ciele.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 Jestem osłabiony i bardzo załamany, zawodzę z powodu trwogi mego serca.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Panie, przed tobą [są] wszystkie moje pragnienia i moje wzdychanie nie jest przed tobą ukryte.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 Moje serce trzepocze, opuściła mnie siła, a światło moich oczu znikło.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 Moi bliscy i przyjaciele stronią od moich ran, a moi krewni stoją z daleka.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Ci, którzy czyhają na moją duszę, zastawiają sidła, a ci, którzy pragną mego nieszczęścia, mówią przewrotnie i przez cały dzień knują podstępy.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 Lecz ja niczym głuchy nie słyszałem i [byłem] jak niemy, [który] nie otwiera swych ust.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 I stałem się jak człowiek, który [nic] nie słyszy i nie ma w ustach upomnień.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 Ciebie bowiem, PANIE, oczekuję; ty odpowiesz, Panie, mój Boże.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 Bo powiedziałem: Niech się nie cieszą z mojego powodu; gdy moja noga poślizgnie się, niech nie wynoszą się nade mnie.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 Jestem bowiem bliski upadku i moja boleść zawsze jest przede mną.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 Wyznaję więc moją nieprawość i boleję nad swoim grzechem.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 Lecz moi wrogowie są zdrowi i silni i namnożyło się tych, którzy bez powodu mnie nienawidzą.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 Odpłacają mi złem za dobro i sprzeciwiają mi się, bo podążam za dobrem.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Nie opuszczaj mnie, PANIE, mój Boże, nie oddalaj się ode mnie.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Pospiesz mi z pomocą, Panie, moje zbawienie.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
