Psalmów 38
1 Psalm Dawida. Dla przypomnienia. PANIE, nie karć mnie w swym gniewie i nie karz mnie w swojej zapalczywości.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Twoje strzały utkwiły bowiem we mnie i ciąży na mnie twoja ręka.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Nie ma nic zdrowego w moim ciele wskutek twego gniewu, nie ma odpoczynku dla moich kości z powodu mojego grzechu.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Bo moje nieprawości sięgają ponad moją głowę, obciążają mnie jak ciężkie brzemię.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Cuchną i ropieją moje rany z powodu mej głupoty.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Jestem zgnębiony i bardzo pochylony, przez cały dzień chodzę smutny.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Moje wnętrze bowiem pali straszna [dolegliwość] i nie ma nic zdrowego w moim ciele.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Jestem osłabiony i bardzo załamany, zawodzę z powodu trwogi mego serca.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Panie, przed tobą [są] wszystkie moje pragnienia i moje wzdychanie nie jest przed tobą ukryte.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Moje serce trzepocze, opuściła mnie siła, a światło moich oczu znikło.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Moi bliscy i przyjaciele stronią od moich ran, a moi krewni stoją z daleka.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Ci, którzy czyhają na moją duszę, zastawiają sidła, a ci, którzy pragną mego nieszczęścia, mówią przewrotnie i przez cały dzień knują podstępy.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Lecz ja niczym głuchy nie słyszałem i [byłem] jak niemy, [który] nie otwiera swych ust.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 I stałem się jak człowiek, który [nic] nie słyszy i nie ma w ustach upomnień.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Ciebie bowiem, PANIE, oczekuję; ty odpowiesz, Panie, mój Boże.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Bo powiedziałem: Niech się nie cieszą z mojego powodu; gdy moja noga poślizgnie się, niech nie wynoszą się nade mnie.
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Jestem bowiem bliski upadku i moja boleść zawsze jest przede mną.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Wyznaję więc moją nieprawość i boleję nad swoim grzechem.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Lecz moi wrogowie są zdrowi i silni i namnożyło się tych, którzy bez powodu mnie nienawidzą.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Odpłacają mi złem za dobro i sprzeciwiają mi się, bo podążam za dobrem.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Nie opuszczaj mnie, PANIE, mój Boże, nie oddalaj się ode mnie.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Pospiesz mi z pomocą, Panie, moje zbawienie.
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
