Psalmów 35
1 Psalm Dawida. Spieraj się, PANIE, z tymi, którzy się ze mną spierają; walcz z tymi, którzy walczą ze mną.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Chwyć tarczę i puklerz i powstań mi na pomoc.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Dobądź włóczni i zagrodź drogę tym, którzy mnie prześladują. Powiedz mojej duszy: Ja [jestem] twoim zbawieniem.
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Niech hańba i wstyd okryją tych, którzy czyhają na moją duszę; niech cofną się i niech będą zawstydzeni ci, którzy obmyślają zło przeciwko mnie.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Niech będą jak plewy na wietrze i niech anioł PANA ich rozproszy.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Niech droga ich będzie ciemna i śliska i niech anioł PANA ich ściga.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Bez powodu bowiem zastawili na mnie w dole sieci, bez powodu wykopali [dół] na moją duszę.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Niech niespodziewanie przyjdzie na nich zniszczenie; niech złowi ich sieć, którą zastawili. Niech w nią wpadną ku zniszczeniu.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 A moja dusza będzie się radować w PANU, będzie się weselić jego zbawieniem.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Wszystkie moje kości powiedzą: PANIE, któż podobny do ciebie, który uwalniasz uciśnionego od silniejszego, a nędznego i ubogiego od łupieżcy?
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Powstają fałszywi świadkowie i pytają mnie o to, czego nie wiem.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Odpłacają mi złem za dobro, [chcąc] pozbawić mnie mojej duszy.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 Lecz ja, gdy oni chorowali, wkładałem wór [pokutny], umartwiałem postem moją duszę i moja modlitwa wracała do mojej piersi.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Postępowałem jak [z] przyjacielem, jak [z] bratem, uginałem się pod brzemieniem smutku jak w żałobie po matce.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Lecz gdy ja byłem strapiony, oni się cieszyli i zbierali się; gromadzili się przeciwko mnie nikczemni, a tego nie widziałem; szarpali mnie nieustannie.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Wraz z obłudnikami, szydercami i pochlebcami zgrzytali na mnie zębami.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 Panie, jak długo będziesz na to patrzeć? Wybaw od zniszczenia moją duszę, od lwów drogą [duszę] moją.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Będę cię wysławiał w wielkim zgromadzeniu, wśród licznego ludu będę cię chwalił.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 Niech się nie cieszą z mojego powodu ci, którzy bez przyczyny są moimi wrogami, niech nie mrugają okiem ci, którzy niesłusznie mnie nienawidzą.
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 Nie mówią bowiem o pokoju, lecz przeciwko spokojnym na ziemi obmyślają zdradliwe słowa.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Owszem, otwierają przeciw mnie swe usta, mówiąc: Ha, ha! Widzieliśmy [to] na własne oczy.
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Widziałeś [to], PANIE, nie milcz; Panie, nie oddalaj się ode mnie.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Obudź się i wystąp w mojej obronie, w mojej sprawie, mój Boże i Panie!
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Osądź mnie według swojej sprawiedliwości, PANIE, mój Boże! Niech się nie cieszą z mojego powodu.
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 Niech nie mówią w swoim sercu: Ha! Tego chcieliśmy! Niech nie mówią: Pożarliśmy go!
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Niech się zawstydzą i zawiodą wszyscy, którzy cieszą się z mojego nieszczęścia; niech się okryją wstydem i hańbą ci, którzy wynoszą się nade mnie.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Ale niech śpiewają i radują się ci, którzy sprzyjają mojej słusznej sprawie; niech mówią nieustannie: Niech będzie wywyższony PAN, który pragnie pokoju dla swego sługi.
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 A mój język będzie głosił twoją sprawiedliwość [i] chwałę twoją przez cały dzień.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
