Psalmów 146

1 Alleluja. Chwal, duszo moja, PANA.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 Będę chwalić PANA, póki żyję; będę śpiewał memu Bogu, póki będę istniał.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Nie pokładajcie ufności we władcach [ani w żadnym] synu ludzkim, u którego nie ma wybawienia.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Opuszcza go duch i wraca do swojej ziemi; w tymże dniu zginą [wszystkie] jego myśli.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Błogosławiony ten, kogo pomocą jest Bóg Jakuba, kto nadzieję pokłada w PANU, jego Bogu;

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 Który uczynił niebo i ziemię, morze i wszystko, co w nich [jest]; który dochowuje prawdy na wieki;

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 Który oddaje sprawiedliwość pokrzywdzonym [i] daje chleb głodnym; PAN uwalnia więźniów.

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 PAN otwiera [oczy] ślepych; PAN podnosi przygnębionych; PAN miłuje sprawiedliwych.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 PAN strzeże przychodniów, wspomaga sierotę i wdowę, ale krzyżuje drogę niegodziwych.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 PAN będzie królował na wieki, twój Bóg, o Syjonie, z pokolenia na pokolenie. Alleluja.

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!