Psalmów 139
1 Przewodnikowi chóru. Psalm Dawida. PANIE, przeniknąłeś [mnie] i znasz mnie.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Wiesz, kiedy siedzę i wstaję, z daleka znasz moje myśli.
Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Otaczasz moją ścieżkę i spoczynek, wszystkie moje drogi są ci znane.
Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 Zanim na [moim] języku pojawi się słowo, ty, PANIE, już je znasz.
бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Otaczasz mnie z tyłu i z przodu i położyłeś na mnie twoją rękę.
Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Zbyt cudowna jest dla mnie [twoja] wiedza; jest wzniosła, nie mogę jej pojąć.
Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Dokąd ujdę przed twoim duchem? Dokąd ucieknę przed twoim obliczem?
Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
8 Jeśli wstąpię do nieba, [jesteś] tam; jeśli przygotuję sobie posłanie w piekle, tam też jesteś. (Sheol h7585)
Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти! (Sheol h7585)
9 Gdybym wziął skrzydła zorzy porannej, aby zamieszkać na krańcu morza;
Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 I tam twoja ręka prowadziłaby mnie i twoja prawica by mnie podtrzymała.
— то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 Jeśli powiem: Na pewno zakryją mnie ciemności, to i noc [będzie] dokoła mnie światłem.
Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 Nawet ciemność [nic] przed tobą nie skryje, dla ciebie noc świeci jak dzień, ciemność jest jak światłość.
то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Ty bowiem panujesz nad moimi nerkami; okryłeś mnie w łonie mojej matki.
Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Wysławiam cię, bo zostałem stworzony w sposób zadziwiający i cudowny; przedziwne są twoje dzieła, a moja dusza zna [je] bardzo dobrze.
Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 Żadna moja kość nie była zakryta przed tobą, gdy zostałem stworzony w skrytości i misternie złożony w głębiach ziemi.
І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Twoje oczy widziały niedoskonały płód mego [ciała]; w twojej księdze są zapisane wszystkie [moje] członki i dni, w [które] były kształtowane, gdy jeszcze żadnego z nich nie było.
Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Jak drogie są dla mnie twoje myśli, Boże! Jak wielka jest ich liczba!
Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число, -
18 Gdybym chciał je zliczyć, byłoby ich więcej niż piasku; gdy się budzę, jeszcze jestem z tobą.
перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Zgładzisz, Boże, niegodziwego; niech odstąpią ode mnie ludzie krwawi;
Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 [Którzy] mówią obrzydliwości przeciwko tobie, twoi wrogowie nadaremnie biorą [twoje imię].
Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Czy nie nienawidzę tych, PANIE, którzy nienawidzą ciebie? I nie brzydzę się tymi, którzy przeciwko tobie powstają?
Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 Nienawidzę ich pełnią nienawiści i mam [ich] za wrogów.
повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Przeniknij mnie, Boże, i poznaj moje serce; wypróbuj mnie i poznaj moje myśli;
Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 I zobacz, czy [jest] we mnie droga nieprawości, a prowadź mnie drogą wieczną.
і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
